ОПИС ВИХОВНОЇ СИСТЕМИ 5-Г КЛАСУ
Якщо поспішаєш допомогти,
допоможи красиво. Якщо хочеш проявити співчутливість, співчувай красиво. Якщо
любиш, люби красиво. Якщо даруєш, даруй красиво. І якщо все це стосується
дитини, то роби це ще красивіше. Виховуй красиво. Учи красиво. Наставляй
красиво.
Ш.О.
Амонашвілі
Я щоранку
заходжу в клас
На дитячих
обличчях - усміх.
Що я варта
діти, без вас?
Ви -
натхнення моє, мій успіх…
Рік за
роком минають роки,
Щоб любові
вогонь не згас,
Щоб
віддать дітям серце і душу,
Я щоранку
заходжу в клас,
Я -
учитель, я вчити мушу!
Велике слово школа!
На вселюдному житті тільки той народ
і бере перемогу, який має найкращу школу...
Софія Русова
На вселюдному житті тільки той народ
і бере перемогу, який має найкращу школу...
Софія Русова
Проблема
з виховної роботи,
над якою працює НВК «школа-гімназія»
Формування
ключових компетентностей учнівської молоді засобами прилучення її до
духовно-моральних і культурних цінностей українського народу та рідного краю.
Проблема
з виховної роботи, над якою працює класний керівник
Використання проектних технологій
у виховній роботі з учнями.
Творче
кредо класного керівника: «Найвища наука життя – мудрість, а
найвища мудрість бути добрими до людей, до природи, до самого себе.»
Освіта
є основою інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного
розвитку кожного суспільства.
Метою
освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності
суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання
моральності. Освіта покликана формувати громадян, здатних до свідомого
суспільного вибору, збагачувати на цій основі творчий, інтелектуальний,
культурний потенціал народу, забезпечувати народне господарство кваліфікованими
фахівцями.
Виходячи
з цього, виховна діяльність в
Дубенському НВК «школа-гімназія» і система виховної діяльності в 5-Г класі ґрунтується
на науково-правовій базі освітньої галузі:
-
Конституції
України;
-
Державній
національній програмі «Освіта» (Україна
ХХІ ст.);
-
Національній
доктрині розвитку освіти;
-
Законах
України:
Про освіту №1060-ХІІ із змінами від 11 червня 2008 р.;
Про загальну середню освіту -
13.05.1999 р. №651-ХІV;
Про молодіжні та дитячі громадські організації -
02.12.98 р. №281-ХІІІ;
Про свободу совісті та релігійні організації - 23.04.91 р. №987-ХІІ;
Про об’єднання громадян -16.06.92 р. №2460-ХІІ;
Про захист суспільної моралі - 23.11.03 р. №1296-IV;
Про державну допомогу сім’ям з дітьми - 21.11.1992 № 2811-XII;
-
Цивільному кодексі України;
-
Конвенції про права дитини;
-
Декларації про права дитини;
-
Програмі Міністерства освіти та науки України «Основні орієнтири
виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;
-
Програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини на
2008-2020 роки у навчально-виховному процесі школи.
Виховний
процес є цілеспрямованим. Мета сучасного виховного процесу характеризується
гармонією соціальних та індивідуальних цілей, завдань, співробітництвом у їх
досягненні.
Процес
виховання є процесом багатофакторним: на нього впливає родина, окремі педагоги,
вся школа в цілому, все суспільство з його виховними інститутами. Встановлено,
що чим більше за своїм напрямком і змістом збігаються впливи організованої
виховної діяльності й об'єктивних умов, тим успішніше здійснюється формування
особистості. Особливість виховного процесу виявляється і в діяльності
вихователя — керівника цього процесу, зумовленій не лише об'єктивними
закономірностями. Його діяльність — це здебільшого мистецтво, що свідчить про
своєрідність особистості педагога, його індивідуальність, характер.
Процес
виховання є тривалим, власне, безперервним процесом. Він триває все життя. При
цьому змінюється лише роль і співвідношення різних виховних факторів. До школи
провідну роль у вихованні відіграє родина, в роки навчання — школа, училище,
вуз. З початком трудової діяльності — власна сім'я, трудовий колектив,
громадські, політичні, релігійні організації. Шкільне виховання залишає
найглибший слід у свідомості людини, тому що нервова система у молодому віці
характеризується високою пластичністю і сприйнятливістю. Проте це не означає,
що ''яскравий'' виховний захід здатний змінити поведінку учня. Необхідна
система роботи, визначена певною виховною метою.
Безперервність
виховання полягає ще й в тому, що виховні впливи учні відчувають не лише в
момент реалізації виховної дії. Бувають і можливі дії («що скаже вчитель», «як
відреагує колектив»), а також педагогічний наслідок. З цієї позиції і розуміють
звернене до батьків відоме висловлювання А.С. Макаренка про те, що «виховання
відбувається завжди, навіть тоді, коли вас немає вдома».
Процес
виховання є комплексним. Особистість формується в цілому, певні риси та якості
в неї розвиваються не почергово, а одразу, комплексно. Це означає, що цілі,
завдання, зміст, форми і методи виховного процесу повинні підпорядковуватися
ідеї цілісності формування особистості, тобто педагогічний вплив повинен мати
комплексний характер. Звичайно, на певному етапі увага до вирішення тих чи
інших виховних завдань може посилюватися. Усі виховні завдання в міру розвитку людини
ускладнюються і поглиблюються.
В
« Програмі національного виховання учнівської молоді Рівненщини на 2008-2020
роки у навчально-виховному процесі школи» та «Програмі
основні орієнтири виховання учнів І – ХІ класів загальноосвітніх навчальних
закладів» чітко
прописано по роках та класах, як правильно спрямовувати діяльність класного
керівника на реалізацію формування ціннісних ставлень.
Виходячи
з програми основними завданнями у виховній роботі з учнями є:
1.
Формувати науковий світогляд, озброювати учнів знаннями
закономірностей розвитку природи і суспільства, народного світорозуміння та
світосприймання, народної психології і характеру, формування політичної
культури, уявлень про розвиток суспільства і національної культури, розвиток
творчого мислення та пізнавальних інтересів; вироблення уміння самостійно
здобувати знання, застосовувати їх на практиці.
2.
Патріотичне виховання і загартування як могутній стимул у боротьбі
за розбудову нової незалежної України, духовне оновлення суспільства,
формування високої етики міжнаціональних стосунків.
3.
Розвиток моральних почуттів і рис поведінки; формування в учнів
розуміння загальнолюдської і народної моралі, оволодіння знаннями про
пріоритети загальних цінностей, оволодіння народною мораллю, етикою, культурою,
ознайомлення з родинною та батьківською педагогікою.
4.
Знання Конституції, прав і обов'язків громадянина України; повага
до народних символів і державної символіки, Герба, Прапора, Гімну, відродження
традицій національної духовності, формування національного менталітету.
5.
Виховання свідомого ставлення до праці як вищої цінності людини і
суспільства, розвиток потреби в творчій праці, діловитості, підприємництва,
виховання дисциплінованості, організованості.
6.
Формування екологічної культури, виховання дбайливого ставлення до
природних багатств України.
7.
Формування основ естетичної культури, здатності розуміти і
цінувати твори мистецтва, пам'ятки історії, красу і багатство природи;
здібність до творчої діяльності в різних видах мистецтва.
8.
Фізичне вдосконалення, розвиток потреби у здоровому способі життя.
9.
Статеве виховання учнів, підготовка їх до сімейного життя,
формування культури сімейних відносин.
На мою думку, важливим елементом у вихованні дітей є відносини у
сім’ї, тому за доцільне вважаю поставити і ряд завдань, які дадуть змогу краще
вивчити учнів і досягнути кращого результату у їх вихованні. Це:
1. Вивчення особливостей виховання
дітей у сім’ї.
2. Вивчення психологічного клімату в
сім’ї.
3. З’ясування проблем, з якими
стикаються батьки у вихованні.
4. Педагогічна освіта батьків.
5. Проведення тренінгів, диспутів,
бесід, лекцій з батьками.
6. Проведення батьківських зборів
консультацій, зборів дітей з батьками.
7. Проведення зустрічей батьків з
шкільним психологом, медсестрою, соціальним педагогом.
8. Забезпечення участі батьків у
підготовці та проведенні колективних справ у класі.
9. Педагогічне управління діяльністю
батьківської ради класу.
10.
Індивідуальна робота з батьками.
11.
Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й
розвитку учнів.
Співпраця з психологом школи дозволяє краще зрозуміти психологічні
особливості дітей, їх емоційний стан, спеціальна методика дозволяє побачити
проблеми у сім’ї. А бесіди, які проводить психолог з дітьми і їх батьками,
дозволяють уникнути конфліктної ситуації.
У кожної людини є свій неосяжний життєвий
простір, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є.
Одного чудового сонячного вересневого ранку на порозі нашої школи ми вперше побачилися, щоб розпочати нову велику справу - ми з учнями почали
прокладати свій шлях до мрії. Цей шлях ми подолаємо за сім років – і це наше
щасливе , веселе, дружнє шкільне життя. Ми прокладемо шлях із унікального
будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору,
взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас знайде на цьому шляху свою неповторну зірочку, яка
засяє над дитиною майбутнього особливим сяйвом впевненості у собі,
комунікабельності, самостійності, вимогливості, співчуття, патріотизму,
працьовитості, навченості. За цей час ми встигнемо подружитися, звикнути і розуміти один до одного.
Ми - це наш
клас, в якому 20 літер «Я». Кожен з нас
- це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у цілому світі. Тому ми
намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою ставитися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших
такими, які ми є.
Коли набираєш
новий клас, то важко відразу взнати, що представляє з себе кожна дитина, тому
знайомство з майбутніми п’ятикласниками, було розпочато ще з 4 класу: учні
випускного класу проводили виховні години для четвертокласників, а також я працювала вихователем на їх загоні
в літньому оздоровчому таборі. Це дало змогу познайомитися з учнями і краще
вивчити їхні особливості, здібності.
5 клас – це
перший гімназійний клас, тому учні переходять у вищий ранг – ранг гімназистів.
Для цього їх посвячують у гімназисти на урочистій лінійці.
Оскільки
5 клас – це перехідна ланка між початковою та середньою школою, то у учнів
відбувається адаптаційний період до навчання. Тому батькам, вчителям, психологу
та класному керівнику потрібно багато попрацювати, щоб цей процес відбувався
для дітей відбувався легко і без психологічних травм.
Тема
виховної роботи з класом - це використання проектних технологій у виховній
роботі з учнями.
Чому
вибрано саме цю тему?
По-перше,
сучасний розвиток суспільства вимагає ініціативних, творчих, нестандартно
мислячих особистостей, які вміють орієнтуватися в великій кількості інформації;
по-друге,
робота над проектами вчить учнів бути самостійними,
по-третє,
вимагає від учнів уміння аналізувати і виділяти головне;
по-четверте,
розвиває уміння донести до аудиторії і представити свій проект;
по-п’яте,
розвиває комунікативні навички.
Ще однією з причин, чому було обрано саме дану
тему, стало те, що в нас в НВК «школа-гімназія» учні 10 класу працюють над
проектами, а в 11 класі – захищають їх. З досвіду роботи з попереднім класом я зрозуміла,
що така форма роботи цікава учням, вони відповідально ставляться до цієї
роботи, але багатьом з них було важко самостійно обрати тему проекту, а ще
складніше було представити свій проект перед великою аудиторією. Тому,
починаючи з 5 класу, учні будуть вчитися самостійно добирати інформацію та
захищати її перед класом.
Проекти
можуть бути індивідуальними, груповими, а також колективними. Саме колективні
проекти, на мою думку, можуть більше згуртувати учнівський колектив, особливо,
коли такі проекти будуть виконувати учні в змінних групах.
Для успішної реалізації навчального проекту потрібні
такі умови:
· наявність
значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми;
· уміння
вчителя ставити ключові та тематичні запитання;
· практична
значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо);
· самостійна
робота учнів;
· структурування
змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо);
· використання
дослідницьких методів;
· застосування
комп'ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками
проекту, створення кінцевого продукту проекту).
Проектна діяльність у виховній роботі є:
· шляхом
розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації;
· середовищем,
яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття
життєвого досвіду;
· засобом
перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної ролі
в суспільстві;
· творчим
звітом про рівень лідерської компетентності.
Я
спланувала по класах, які проекти можуть виконувати учні, враховуючи формування
різних ціннісних ставлень:
Клас
|
Назва проекту
|
Форма виконання
|
5
|
«Я –
гімназист» (представлення своїх умінь і здібностей)
|
індивідуальна
|
«І на тім
рушничкові»
|
групова
|
|
«Літопис мого
родоводу»
|
індивідуальна
|
|
«Флора і фауна
України та рідного краю»
|
групова
|
|
6
|
Літопис мого міста «Де найкраща земля?»
|
колективна
|
Проект-презентація «Шкідливі звички»
|
індивідуальна або групова
|
|
Міні-проект «Революція гідності очима дітей»
|
індивідуальна
|
|
«Калиновий цвіт» (пісні веснянки, гаївки рідного
краю)
|
індивідуальна
|
|
7
|
Міні-проект «Створення книги пам’яті ветеранів УПА»
|
групова
|
Проект «Мій товариш»
|
індивідуальна
|
|
Екологічний проект «Бережіть воду»
|
колективна
|
|
8
|
Творчий проект «Сім чудес Рівненщини»
|
групова
|
«Ліки поряд з нами»
|
індивідуальна
|
|
Життєвий проект саморозвитку «Кроки до успіху»
|
індивідуальна
|
|
9
|
Творчий проек-дослідження «Т. Шевченко на Волині»
|
колективна
|
«Трудові справи для школи» (фоторепортаж)
|
колективна
|
|
Екологічний проект «Майбутнє природи Рінвенщини»
|
групова
|
|
10
|
«Джерела української духовності»
|
групова
|
«Я – через 20 років»
|
індивідуальна
|
|
«Від громадянина України – до громадянина Світу»
|
колективна
|
|
11
|
Літопис нашого класу
|
колективна
|
«Збирачі народних скарбів на Волинському
Поліссі» (діяльність у нашому краї
П.Чубинського, М.Костоморова, М.Лисенка, М.Біляшевського, барона Штейнгеля)
|
групова
|
|
«Моя майбутня професія»
|
індивідуальна
|
|
«Ідеальна сім’я»
|
індивідуальна
|
Діяльність справжнього класного керівника сповнена
педагогічною творчістю і не обмежується певними рамками. Форми роботи можуть
бути різними — індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми
зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного
колективу, індивідуальними особливостями школярів, об'єктивними обставинами,
конкретними педагогічними ситуаціями та ін..
За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу
на особистість школярів форми роботи поділяють на: словесні (збори, доповіді,
бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.); практичні (походи, екскурсії,
спартакіади, олімпіади, конкурси тощо); наочні (діяльність шкільних музеїв,
виставок, тематичні стенди та ін.). Усі вони взаємопов'язані, доповнюють і
збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні,
практичні, наочні форми. Наприклад, колективні творчі справи (КТС).
Класний колектив - це складна соціально-педагогічна система,
що виконує замовлення суспільства - формувати інтелектуальну, творчу
особистість, здатну жити і творити в умовах, що постійно видозмінюються й
розвиваються, забезпечуючи прогрес культурного розвитку країни.
Знайомство з класом відбулося з
анкетування дітей та батьків. Адже потрібно знати, з яким контингентом потрібно
буде працювати. Було вивчено соціальний склад сімей. З 19 учнів 2 (10,5%) учнів з малозабезпечених сімей,
при чому один з них з багатодітної сім’ї; 1(5%) учень – з неповної сім’ї, у 3
(16%) учнів – обоє батьків не працюють, у 4 (21%) учнів – один з батьків не
працює, у 3 (16%) учнів - батьки знаходяться в АТО, 12 (63%) учнів – проживають
в соціально благополучних сім’ях.
Створюючи виховну систему в класі,
враховувалися інтереси учнів та батьків, місцевих органів самоврядування,
можливості, традиції школи, міста, соціальне середовище. З метою
формування особистості, яка вирізняється усвідомленням своїх здібностей
та потреб, послідовно використовую ці знання для вибору альтернатив, що дають
можливість вести дітям здорове, продуктивне і наповнене самореалізацією життя.
Основним обов'язком класного керівника є вивчення учнів і
координація на цій основі роботи вчителів, які працюють з ними. Процес вивчення
учнів має відбуватися з дотриманням певних правил:
— вивчення потрібно спрямовувати на виявлення
особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця
(протягом вересня було вивчено особливості фізичного розвитку кожного учня за
медичними довідками учнів, проведено соціометричні дослідження учнів класу);
— дослідження процесів розвитку школярів має тривати
впродовж усіх років навчання (протягом вересня було вивчено типи темпераменту
учнів, особливості уваги та пам’яті);
— виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку
конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням «зони найближчого
розвитку»;
— вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно
спрямовувати на вирішення конкретних педагогічних завдань;
— вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений
педагогічного оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;
— вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного,
психічного і соціального розвитку;
— застосування методів і методик вивчення учнів і
шкільних колективів має відповідати віковим можливостям дітей;
— дослідження соціально-психічного розвитку слід
здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;
— дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке
вивчення має стати систематичним;
— вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;
— вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а
не негативних рисах характеру та поведінки.
Становлення
людини – моя ціль педагогічної та виховної роботи в школі. Я маю на увазі
цілком визначений вид праці: самосвідомість,самоактуалізацію, самореалізацію. У
сучасній школі відроджується поняття «душі» як атрибута духовності, цілісності
суб’єкта. Праця душі має свій зміст і виступає як процес осмислення,
переживання себе, своєї сім’ї, держави, нації, людства; це зародження і проявів
совісті, особистої відповідальності за долю близьких і далеких людей,
батьківщини, всієї планети. Дуже приємно, коли твої випускники згадують про
тебе, приходячи до школи, вітаючи з професійним святом. По їх вчинках видно
результат твоєї роботи.
Тому складаючи
план навчально-виховної роботи з класом, спрямовую свою діяльність на
формування у учнів наступних компетентностей:
·
життєрадісність;
·
життєтворчість;
·
інформаційність;
·
розуміння сімейно-побутових особливостей
розбудови суспільства;
·
патріотизм;
·
уміння сприймати політичні події;
·
професійно-трудові навички;
·
культурні запити;
·
уміння навчатися впродовж життя.
|
Зв’язок виховання з життям
|
|
Цілеспрямованість
|
|
Принципи виховання
|
|
Єдність свідомості і поведінки у
вихованні
|
|
Виховання в праці
|
|
Виховання особистості в колективі
|
|
Індивідуальний підхід у вихованні
|
Критерії оцінювання ефективності виховного
процесу
Ефективність виховання — співвідношення між метою виховання і результатами, досягнутими у процесі формування особистості, соціальних груп.
Для оцінювання результатів виховного процесу необхідно
мати чітке уявлення про визначення рівнів вихованості учнів, їхньої свідомості,
поведінки; вміти бачити зміни в її поведінці у результаті виховних впливів;
обирати найефективніші форми і методи виховання. Без цього неможливо об'єктивно
оцінити ефективність та якість виховної роботи, її впливу на колектив, кожного
учня зокрема.
Складність процесу виховання зумовлена
тим, що результати його не завжди помітні відразу. Тільки з часом можна судити
про результативність виховного впливу педагога, що виявляється у вихованості
дітей.
Рівень вихованості наближено
характеризують словами: високий, хороший, середній, низький.
Рівень вихованості — ступінь
сформованості в учня відповідно до вікових можливостей найважливіших якостей
особистості, які є показниками вихованості.
З метою визначення рівнів
вихованості було проведено на початку навчального року анкетування учнів. Було
отримано наступні результати.
Виходячи
з мети і завдань, у класі
організоване таке виховне
середовище, яке надає кожному учню можливість вибору різних видів занять і
творчої діяльності, що відповідають особистим потребам. Головне завдання –
створення комфортних, безконфліктних, безпечних умов для розвитку учня, реалізації
його можливостей та здібностей.
Виховна система класу передбачає формування інтелектуального,
морального, комунікативного, естетичного і фізичного потенціалів учнів, який
володіє цілісною системою знань про навколишній світ, практичними уміннями і
навичками, засобами творчої діяльності, прийомами і методами самопізнання і
саморозвитку, ціннісними ставленнями до себе, до соціуму, навколишньої
дійсності.
Розвиток дитини, її творчого
потенціалу забезпечується через активну діяльність. Залучаючи дітей до участі в
різноманітних громадсько-корисних справах, намагаюся сприяти розвитку в них
громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності
педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля
на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці,
берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних
пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям.
Учні 5 класу вже прийняли участь
в акціях «Картоплина», збір теплого одягу для дітей зі Сходу, операції «Чисте
подвір’я», конкурсі «Україна моя мальовнича».
Очікувані результати виховної роботи
1. Завдяки проведенню різноманітних
виховних годин і позакласних заходів, належним чином будуть виконуватися всі
розділи «Програми національного виховання учнівської молоді Рівненщини під час
навчально-виховного процесу» та «Програми основні орієнтири виховання учнів І –
ХІ класів загальноосвітніх навчальних закладів».
2. Нормою життя стане дотримання
навичок здорового способу життя, толерантного ставлення до інших людей.
3. Зросте самостійність та
відповідальність учнів до своїх обов’язків, поведінки та навчання.
4. Учні дбайливо ставитимуться до
навколишнього середовища.
5. В кожного учня підвиситься рівень їхньої
самооцінки.
В перспективі, в результаті співпраці всіх
учасників виховного процесу ми хочемо
бачити випускника, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої
для забезпечення його самостійності у
різноманітних сферах життєдіяльності, здорова (фізично, психологічно, духовно)
людина, творча особистість із розвиненою потребою у самореалізації та
самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за
долю України, її народу, людства.
Результат виховної роботи буде
видно тільки тоді, коли проводитиметься
моніторинг, чітке планування, методична робота, впровадження нових форм у практику роботи школи.
Від
класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння
згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити,
повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення
вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти
зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у
характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь
породжує вогонь!
ОПИС
ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
з
розв’язання педагогічної проблеми, над якою працює класний керівник
Тема досвіду
|
Використання
проектних технологій у виховній роботі з учнями.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Автор
|
Розробкою
проектної технології займалися такі вчені, як Джон Д’юї, який є її
основоположником, його послідовниками були В. Кілпатрік, Е. Коллінгс, Л.
Левін. Пізніше цим питанням займалися радянські науковці С. Шацький, В.
Шульгін, М. Крупеніна, В. Ігнатьєв, Н. Крупська, український вчений О.
Коберник. Вони не лише сформулювали основні засади, схему проекту, а й
обґрунтували ефективність використання проектної технології у школі..
Визначаючи сутність
поняття «навчальний проект», слід зазначити, що воно вперше з’явилося у XVII
– XVIII століттях і служило синонімом
словам «експеримент» у природничих науках і «розгляд справ»
у юриспруденції. Пізніше у ХІХ ст.. були визначені ще дві моделі проектів:
Відвурта (учні спочатку вивчають матеріал,набувають знань та навичок, які в
подальшому знадобляться для конструювання проектів), модель Ричардса
(передбачає «занурення» в проблему, її фундаментальне дослідження).
Проектні технології - це
розв’язання учнем або групою учнів якої-небудь проблеми, яка передбачає з
одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання,а з другого
інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.
Проектна технологія передбачає використання педагогами сукупності
дослідницьких, пошукових, творчих за своєю суттю методів, прийомів, засобів.
Таким чином, суть
проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що
передбачають володіння сумою знань, та через проектну діяльність, яка
передбачає розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне
застосування набутих знань. Від теорії до практики, гармонійно поєднуючи
академічні знання з прагматичними, дотримуючи відповідний їхній баланс на
кожному етапі.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сфера застосування
|
Проектні технології
використовуються при проведенні виховних годин, колективних творчих справ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Актуальність
|
Проектна діяльність
досить актуальна у виховній роботі. Вона є:
· шляхом
розвитку творчого потенціалу особистості та її самореалізації;
· середовищем,
яке розвиває, формує соціальні вміння, навички та сприяє процесу набуття
життєвого досвіду;
· засобом
перевірки відповідності особистого досвіду потребам особистісної активної
ролі в суспільстві;
· творчим
звітом про рівень лідерської компетентності.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наукові концепції та теорії
|
Джон Д’юї на початку ХХ
століття використовував проектну технологію в прагматичній педагогіці для
організації цілеспрямованої діяльності дітей з урахуванням їх особистих
інтересів. У 60-70 роках у США розгорнулася критика цієї технології, оскільки
її масштабне застосування призвело до зниження рівня теоретичних знань учнів
загальноосвітніх шкіл. Але, незважаючи на це, вже понад 80 років за проектною
технологією працюють педагоги багатьох західноєвропейських країн та США. В
1987 р. виник новий напрям в освіті - продуктивне навчання, що базується на
проектній технології. У своїх працях Дж. Д’юї розвивав наступні ідеї:
1) навчання на активній основі, через діяльність
учня;
2) особистий інтерес учня;
3) проблема, що розглядається, повинна бути значуща
для дитини;
4) для вирішення
поставленої проблеми дитина застосовує здобуті знання або ті, що їй належить
здобути.
Проектна технологія відноситься до групи технологій розвивального
навчання. Поняття "розвивальне навчання" ввели психологи.
Засновниками його були Л. Виготський, А. Леонтьєв, Д. Ельконін, Л. Занков, В.
Занков, В. Давидов та їх послідовники
Вченими було розроблено різні класифікації навчальних проектів. Залежно від виду діяльності В. Кілпатрик
виділив такі види проектів: дослідницькі, ігрові, інформаційні, практико-орієнтовані.
За характером контактів він поділив проекти на внутрішні та міжнародні. За
кількістю учасників - на особистісні,
парні та групові. За
тривалістю проведення проекти розрізняють короткодіючі, середньої
тривалості та довготривалі
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Основна ідея
|
Проектна діяльність
відкриває великі можливості, спрямована на духовне й професійне становлення
особистості дитини через організацію активних способів дій. Учень, працюючи
над проектом, проходить стадії планування, аналізу, синтезу, активної
діяльності. Під час організації проектної діяльності можлива не тільки
індивідуальна, самостійна, але й групова робота учнів. Це дозволяє здобувати
комунікативні навички та вміння. Постановка завдань, розв’язок проблем
підвищує мотивацію до проектної діяльності. У своїй виховній роботі я
використовую творчі проекти. Зазвичай такі проекти не мають чітко продуманої
структури, вона розвивається підпорядковуючись інтересам учасників проекту.
Оформленні результати можуть бути у вигляді презентацій, виставок робіт, плакатів,
стінгазет, родовідного дерева, фото колаж та інше.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Технологія реалізації ідеї
|
Реалізація проектної
діяльності розвиває в учнів пізнавальні навички, уміння самостійно
конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі,
співробітничати в групі, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця
тощо) . Науковець Л. Гур’є вважає, що
процес проектування є одночасно й наукою й мистецтвом. Ґрунтуючись на аналізі
психолого-педагогічної літератури вона визначає, що у процесі проектувальної
діяльності виявляються наступні види творчості: моральна, дидактична, технічна,
організаційна. За теорією проблемного навчання психолога Л. Занкова будь-яке
проблемне завдання, в тому числі і проект, яке пропонується дітям, має три
ступені самостійності.
I ступінь.
Класний керівник ставить
перед класом проблемну задачу, тобто формулює тему проекту, сам визначає план
дій, який приведе до виконання проекту. Після цього учні втілюють план та
досягають мети проекту.
II ступінь.
Класним керівником
визначається тема проблеми, частково ставляться конкретні завдання щодо її
виконання. Потім учні завершують формулювання завдань і виконують проект.
III ступінь.
Найвищий рівень
самостійності дітей у роботі. Класний керівник лише оголошує проблемну
задачу, а формулюють завдання і виконують проект школярі без допомоги
керівника.
Щодо застосування
проектної діяльності у вихованні школярів, то можна сказати, що проектна
діяльність проходить в чотири етапи: організаційно-підготовчий,
конструкторський, технологічний, заключний.
Етапи та зміст проектної
діяльності
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Форми, методи, прийоми, засоби
|
Форми роботи повинні бути такими, які б дали дітям:
1) право вибрати: назву,
місце, час, мету спільного проекту;
2) змогу: самостійно відшукати партнерів і засоби, необхідні для
реалізації запланованого проекту; випробувати свої сили, зіставивши їх із
бажаннями; практично застосувати набуті знання й навички, що є запорукою
їхнього успішного засвоєння; реалізувати природне прагнення активно виявляти
своє ставлення до предмета обговорення.
Орієнтовні форми взаємодії з дітьми:
1)
"Скринька сюрпризів". Педагог відкриває скриньку і діти отримують сюрприз, якщо успішно
впоралися із завданнями. Цей прийом ефективний для заохочення колективного
рішення і вболівання одне за одного;
2)
Екскурсія за межі школи для збагачення
вражень;
3)
"Спільнота допитливих", які постійно цікавляться новою
інформацією;
4)
тренінги з розвитку навичок. Як
ухвалити колективне рішення; як захиститися від тиску з боку однолітків; як
конструктивно розв'язати конфлікт за допомогою переговорів, третьої особи -
арбітра;
5)
групова та індивідуальна психокорекційна робота з формування навичок саморегуляції й аутотренінгу, позитивного мислення;
6)
трибуна "Мої права". Ознайомлення
з Декларацією прав дитини. Вправляння у вмінні цивілізовано їх захищати;
7)
"Детектив". Пригадати, що
робив упродовж дня один з товаришів.
8)
"Доручення на завтра". Поспостерігати,
хто вранці в якому настрої прийде. Тих, хто у поганому, - розвеселити;
9)
умисні помилки вчителя. Цей прийом
допомагає розвивати в дітей
увагу - як довільну, так і мимовільну;
10)
зміна статусу вчителя на роль
дитини;
Проекти
можуть бути:
-
індивідуальними,
-
груповими,
-
колективними.
Представлені у вигляді:
-
презентації,
-
фоторепортажу;
-
відео
репортажу;
-
стінгазети;
-
буклету,
-
збірки
матеріалів.
Методи виховної роботи: метод мозкової атаки, метод
контрольних запитань, метод випадковостей, використання методу гри та
змагання для стимулювання діяльності та поведінки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Результат застосування
|
Отже, застосування проектної технології у вихованні
дає змогу учням ґрунтовно аналізувати інформацію, творчо підходити до
засвоєння матеріалу, навчитися
слухати іншу людину, поважати альтернативну думку, моделювати і розв’язувати пізнавальні,
життєві та соціальні ситуації, таким чином збагачуючи власний пізнавальний і
соціальний досвід, вчитися будувати конструктивні відносини в групі,
визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати
компроміси, прагнути до діалогу, знаходити спільне розв’язання проблеми,
розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих
робіт. Крім того, розвиваються такі особистісні вміння дітей, як вміння
розв’язувати конфлікти, активно слухати, критикувати думку, а не того, хто її
висловив, аналізувати, приймати рішення.
Не можна не врахувати й
деякі недоліки проектної технології. Вони пов’язані з соціальним статусом
учнів у класному колективі. У роботі над проектами виявляються лідери, які
будуть намагатися керувати групою. Як правило, це діти з холеричним типом
темпераменту, ініціативні та сміливі. Інші учні можуть не брати активної
участі у створенні проекту через, наприклад, невпевненість у власних силах чи
сором’язливість. Вони можуть не подавати ідей з виконання проекту для
загального розгляду, а виконувати так звані другорядні ролі чи й взагалі
самовідсторонитися від процесу. Тому вчитель повинен ретельно обмірковувати
варіанти поєднання учнів задля гармонійного поєднання дослідників у групи та
слідкувати за тим, щоб проект виконувався одночасно всіма дітьми, а не
кількома найбільш зацікавленими. Це допоможе, окрім всього іншого,
самоствердитися та стати впевненішими тим дітям, які не виявляють лідерських
якостей, а учням-"керівникам" розвинути організаторські здібності
без надмірного підвищення самооцінки та виховати вміння співпрацювати
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Критерії ефективності
|
До критеріїв
ефективності результатів виховання відносять:
-
Глибину знань,
яка характеризується кількістю усвідомлених суттєвих зв’язків одного знання з
іншим, які співвідносяться;
-
Дієвість
знань, що визначає готовність та вміння учнів використовувати їх в типових і
проблемних ситуаціях.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наукові джерела
|
1. Проектна діяльність у
школі / Упоряд. Голубенко М. - К.: Шк. світ, 2007. - 128с. - (Б-ка "Шк.
світу").
2. Нищета В. Метод проектів і його життєво-компетентнісний
потенціал // Українська мова та література. - Лютий, 2008. - № 8 (552). -
С.3-5.
3 Освітні технології.
Навч. - метод. посібник // За ред. Пєхоти О. - К.: А.С.К., 2002. - С.148-150.
4. Шевцова С. Метод
проектів і його життєво-компетентнісний потенціал. - К.: Видавництво
"Департамент”, 2003. - С.59-64.
5. Буравська І. Проектні
технології в школі. Застосування методу проектів // Директор школи. - грудень
2006, № 48 (432). - С.3 - 4.
6. Мантула Т. Проектна
технологія: теорія і практика. - Кіровоград, 2008. - 152 с.
7. Баханов К. Висвітлення
проблем інновацій навчання історії в школі у вітчизняній дидактичній
літературі першої третини ХХ ст.
Режим доступу:
8. Елементи з досвіду
роботи вчителя географії. Педагогіка. Украинский портал - Atlant Web Site
2010.
9. Відділ освіти Гощанської райдержадміністрації.
Бабинська загальноосвітня школа I-III ступенів. Проектні технології на уроках
іноземної. - Режим доступу до статті:
http://navigator. rv.ua/index. php?
option=com_content&task=view&id=1197&Itemid=30.
10. Здорові зуби - запорука здоров'я. Відкритий
урок. Розробки, технології, досвід. - Режим доступу до сайту:
http://osvita.ua/school/lessons_summary/health/7426.
11. Проектна
технологія. Режим доступу до статті:
http://www.uhl-edu.
kiev.ua/ukr/technologies/projective_edu.html.
14. Ворон М. Проектна
діяльність у школі. Режим доступу до сайту:
http://osvita.ua/.
15. Проектна технологія.
Режим доступу до статті:
http://ignatieva.26320-029georg.edusite.ru.
16. Метод проектів як
освітня технологія. Режим доступу до статті:
http://pld.org.ua/index.
php? go=Pages&in=view&id=624.
17. Єлькін А. Проектна
технологія навчання, данина моді чи нагальна потреба // Хімія. - грудень
2007. - № 35. - С.8.
18. Про сучасні тенденції
у поширенні методів проектного навчання. Режим доступу до статті:
http://www.osvita.org.ua/articles/260.html.
19. Мирошниченко В.
Проектна технологія навчання історії як дидактична категорія. Режим доступу
до статті: http://www.bdpu.org.
20. Дичківська І. Інноваційні педагогічні
технології: навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - 352 с.
21. Жуковський І. Проектний метод у діяльності
навчальних закладів Франції // Учитель. - 2003. - № 3. - С.24 - 27.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Висновки
|
Робота з класом тільки розпочинається, тому про результативність даної роботи судити ще
рано, але зацікавити учнів у власних дослідженнях, колективній роботі цілком
можливо, потрібно тільки чітко поставити мету у вихованні і визначити шляхи її реалізації.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар