8 клас. Різноманітність земноводних.

Тема: Різноманітність земноводних. Роль земноводних у екосистемах, їх значення для людини. Охорона земноводних.

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю земноводних, особливостями їх будови, пов’язаними зі способом життя, визначити екологічні групи земноводних, з’ясувати роль земноводних у екосистемі, розвивати спостережливість, уміння аналізувати та робити висновки, виховувати дбайливе ставлення до земноводних, визначити необхідність їх охорони.

Обладнання: матеріали для аплікації, тестові завдання, малюнки земноводних, цікаві факти про земноводних.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

ІІ. СТВОРЕННЯ СПРИЯТЛИВОГО  КЛІМАТУ.

Вправа на психологічну готовність до уроку. Учні сідають, закривають очі, подумки налаштовуються на початок уроку.

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

Виконання тестових завдань (3 учнів).

1.              Земноводні мешкають: а) на суходолі; б) у воді; в) на суходолі та у воді; г) в повітрі.

2.              Активність жаби залежить від: а) наявності вологи; б) температури; в) світла.

3.              Відділи тіла земноводних: а) голова; б) тулуб; в) кінцівки; г) шия; д) хвіст.

4.              Шкіра земноводних: а) суха; б) багата на залози; в) з роговими лусками; г) з кістковими лусками.

5.              Один хребець містять відділи хребта: а) шийний; б) тулубовий; в) поперековий; г) крижовий; д) хвостовий.

6.              Черепна коробка захищає: а) органи чуття; б) мозок; в) важливі нервові центри; г) центральну нервову систему.

7.              Грудна клітка в земноводних: а) захищає легені; б) відсутня; в) відмежовує грудну порожнину.

8.              Кровоносна система земноводних має: а) двокамерне серце; б) трикамерне серце; в) незамкнена; г) одне коло кровообігу; д) два кола кровообігу.

9.              Найбільш розвинений у земноводних відділ головного мозку: а) довгастий; б) передній і нюхові долі; в) мозочок; г) проміжний; д) середній.

10.       Органи виділення земноводних: а) метанефридії; б) нефридії; в) тазові нирки; г) протонефридії; д) тулубові нирки.

11.       Розвиток у земноводних відбувається: а) у воді; б) на суходолі.

12.       Пуголовок має ознаки риб: а) двокамерне серце; б) трикамерне серце; в) легені; г) одне коло кровообігу; д) зябра; е) два кола кровообігу.

Відповіді : 1 – в; 2 – б; 3 – а, б, в, д; 4 – б; 5 – а; 6 – б; 7 – б; 8 – б, д; 9 – б; 10 – д; 11 – а; 12 – а, г, д.

Робота з аплікацією.

Один учень має послідовна викласти будову травної системи, а другий самостійно написати.

Передній відділ: ротова порожнина, зуби, язик, глотка, слинна залоза, стравохід шлунок.

Середній відділ: дванадцятипала кишка, жовчний міхур, печінка, підшлункова залоза, тонкий кишечник.

Задній відділ: товстий кишечник, пряма кишка, клоака.

З іншими учнями проводиться вправа снігова грудка.

Вчитель називає слова, а учні повинні скласти речення з цим словом. Наприклад, Серце. Серце у земноводних трьохкамерне.

Повіка. У земноводних є три повіки, які захищають око від висихання.

Вухо. Є середнє та внутрішнє вухо.

Температура. Обмін речовин земноводних залежить від температури навколишнього середовища.

Кров. Кров у земноводних змішана.

Мозок. Мозок земноводних складається з 5 відділів.

Пуголовок. Пуголовок – це одна із стадій розвитку жаби.

Ікрометання. Ікрометання – це процес розмноження у земноводних.

Клоака. Клоака – розширена частина кишечника.

Диморфізм. Відмінності у зовнішньому вигляді самців і самок.

Резонатор. Це спеціальні голосові пухирці у самців.

Міхур. У земноводних є сечовий міхур і жовчний міхур.

Язик. Язик прикріплюється переднім кінцем до нижньої щелепи.

Як відбувається запліднення і розвиток у земноводних?

ІУ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

Журилась під осінь

малесенька жабка:

уже потемніла

у соняха шапка,

і жовтими стали

листочки у клену.

А я іще й досі

Зелена-зелена.

А якого кольору можуть бути земноводні?

На сьогоднішньому уроці ми повинні дізнатися про різноманітність земноводних, їх значення, а також необхідність охорони.

У. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Різноманітність Земноводних.

Наука про земноводних називається батрахологія.

Ряд Хвостаті (повідомлення учнів) з записом у зошит.

Ряд Безхвості (повідомлення учнів) з записом у зошит.

Ряд Безногі. Тварини цього ряду, яких відомо 165 видів, поширені лише у тропіках. Їхнє червоподібне тіло пристосоване до риючого способу життя; кінцівок немає, очі дуже маленькі. Більшість видів цього ряду (наприклад, кільчаста черв’яга) живе у ґрунті , іноді (водні черв’яги) – у прісних водоймах.

2. Систематичне положення.

Визначити систематичне положення саламандри звичайної (І варіант), ропухи звичайної – другий варіант

Імперія Клітинні

Надцарство Еукаріоти

Царство Тварини

Підцарство Багатоклітинні

Тип Хордові

Підтип Черепні

Надклас Чотириногі

Клас Земноводні

Ряд Хвостаті                                 Безхвості

Рід Саламандри                           Ропухи

Вид саламандра звичайна         ропуха звичайна

3. Екологія земноводних.

Земноводні досягли більш високого рівня організації порівняно з рибами. Подальша еволюція пішла шляхом пристосування до життя в різних умовах середовища

Адаптивна радіація земноводних

У різних екологічних нішах виникають адапто­вані до умов життя різні екологічні типи, або життєві форми, земноводних:

Хтонобіонти	Гідробіонти	Едафобіонти	Дендробіонти
Мешканці суходолу.	Мешканці вод.	Мешканці грунту.	Мешкають на деревах.
• Гостроморда жаба	• Альпійський	• Кільчаста черв'яга	• Звичайна квакша.
	тритон.		• Яванська літаюча
	• Протей		жаба

Пересування земноводних. З виходом на суходіл способи пересування земноводних ускладнилися порівняно з рибами:

1) мешканці суходолу, пересуваючи кінцівки, пе­реповзають з місця на місце, іноді роблять невеликі стрибки (ропуха звичайна, жаба зелена);

2) мешканці ґрунту — черв'яги — продавлюють вузькі ходи в ґрунті та протискуються в них. Ноги тут стають непотрібними і зникають;

3) на деревах і кущах мешкають квакші. Вони мають на кінцях пальців подушечки-присоски, якими прилипають до листя чи стовбура і пересу­ваються по верти­кальній поверхні.

Квакші при­кріплюються до де­рева також за раху­нок шкіри горла і черевця;

4) яванські літаючі жаби з дерева на дерево пере­міщуються планеруючими стрибками довжиною до 12 м. Вони легко ковзають повітрям на розтягнутих між пальцями передніх та задніх кінцівок шкірних перетинках.

5)    деревні жаби філомедузи мешкають у кронах дерев. Кінцівки в них хапального типу зі слабо роз­виненими присосками. Тримаються тваринки дуже цупко і відірвати їх від гілки неможливо, не пош­кодивши лапки.

Рухи філоломедуз дуже повільні й обережні, на­гадують рухи хамелеонів;

6) повернувшись у воду:

—тритони плавають за допомогою сплющеного з боків хвоста, а короткі кінцівки притискують до тіла. На суходолі їхні рухи одноманітні, повільні, незграбні.

—безхвості мешканці водойм загрібають воду кін­цівками, на яких можуть утворюватися плавальні перетинки;

— жаби рятуються від хижаків, стрибаючи у воду. Їхні задні кінцівки мають бути довгими, щоб відштовхуватися від опори ще тоді, коли тіло вже буде в повітрі. Задні кінцівки подовжуються за ра­хунок додаткового скакального відділу між гоміл­кою та стопою.

При приземленні удар тварини об ґрунт послаб­люють передні кінцівки, які розставлені в боки та напівзігнуті.

Вправа на спостережливість. Визначте, яке екологічне положення займає певний представник. Вкажіть ознаки, за якими ви це зробили.

4. Яка роль земноводних у природі та житті людини? Земноводні відіграють помітну роль у природі та житті людини. Ними живиться багато тварин, та й вони самі знищують безліч безхребетних, регулюючи тим самим чисельність шкідливих (плавунців, водолюбів, водяних скорпіонів) і кровосисних видів (комарів, мошок, гедзів).

Деякі ви­ди земноводних (наприклад, велетенська саламандра, тигрова та гостроморда жаби, жаба-голіаф) людина вживає в їжу. Є навіть ферми, де розводять цих тварин.

Інші види земноводних є джерелом отрут, які викорис­товують для виготовлення ліків.

З жабами пов’язане відкриття електрики у тварин Вольта і Гальвані.

Їх використовують в медицині для експериментів.

Є кормовою базою цінних хутрових звірів, мисливських птахів, качок.

Проміжні хазяї червів-паразитів.

Переносять збудників інфекційних захворювань (туляремії)

Живляться мальками риб у ставкових господарствах

За велике використання жаб для експериментів, студенти медичного вузу Токіо та Парижу, спорудили пам’ятники жабам.

Земноводні заслуговують на охорону. В Україні діють відповідні закони, а п'ять видів (тритони кар­патський та альпійський, саламандра плямиста, ро­пуха очеретяна, жаба прудка) занесено до Червоної книги України. В Угорщині, приміром, для того щоб ропухи не гинули під колесами автомобілів, коли вони масово прямують на нерест і перетинають автошляхи, для них споруджують спеціальні загороди й тунелі – переходи під дорогами. Вирощування земноводних в Південній Америці на продаж у Францію призвело до поширення грибкового захворювання шкіри у земноводних. Екологи забили на сполох: в одній місцевості, де мешкало біля 60 видів земноводних 57 видів на межі зникнення, адже шкіра приймає участь у диханні. Разом з тим зменшення кількості земноводних призводить до поширення шкідливих комах і заростей водоростей, якими харчують пуголовки. Тому потрібно робити все для того, щоб земноводні не зникли з лиця землі.

Народна мудрість

Природа наділила земноводних «метеорологіч­ним» чуттям. Вони реагують на зміну тиску, темпе­ратури і вологості повітря. Про синоптичні здібності багатьох із цих тварин у народі відомо давно. Так, у жаби органи дихання чутливі навіть до незначного збільшення вологості. Саме тому перед дощем жаби посилено квакають, а якщо ще й стрибають на бе­резі — дощ триватиме півдоби.

Жаби голосно кричать на гарну погоду. Мовчать або бурчать — можна чекати похолодання. Озерні жаби вилазять на берег — буде дощ. Жаби квакші вилазять на дерева і кущі — протягом доби протри­мається ясна, тиха погода. Шкіра жаби чорніє — на дощ, а якщо вона жовтуватого кольору — на ясну погоду. Жаби голосно квакають, а потім раптово за­мовкають — перед похолоданням. Багато жаб на стежках — на дощ. Якщо жаба відкладає ікру на се­редині водойми чи болота, то літо буде сухим, а якщо біля краю водойми — вологим.

Деякі земноводні є своєрідним «сільськогоспо­дарським календарем», вони вказують людям коли починати роботу: закумкала жаба — можна садити кукурудзу. Жаба кваче — овес скаче: «Сій мене!».

Але не завжди народні уявлення про різні явища природи були правильними. Це стосується жаб, до яких інколи ставилися негативно. Не показуй на жабу пальцем — заболить спина. Не можна жаби бити, бо мати умре. Не бери жаби в руки, бо на руках з'яв­ляться бородавки. Коли жаби лізуть через поріг у хату і кумкають — на мерця. Жаба перелізе дорогу — на зле.

УІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Робота в зошиті. Встановити відповідність між класами та ознаками.

Якщо в тераріум з голодною жабою покласти мертвих комах, то жаба їх не торкнеться. Чому? (тому що жаби споживають рухливих жертв; якщо мертву муху прикріпити до нитки і переміщувати, то жаба її схопить).

За якими ознаками можна визначити стать жаби? (Якщо є резонатори і мозолі на пальцях, то це самець)

Верхня більш темна частина яйцеклітини завжди направлена вгору. Яке це має значення? (Як екран від згубних ультрафіолетових променів, як світло поглинаюча темна поверхня для кращого прогрівання на сонці).

Яким чином жаба з голою шкірою захищається від комарів, кліщів, ґедзів, п’явок? (за рахунок отруйних залоз).

На пуголовка тритона напала риба. Він вирвався, але ніжка відірвалась. Через деякий час ніжка відросла. Як називається таке явище? (регенерація).

Що споживають жаби взимку? (Нічого, тому що впадають в анабіоз)

Де зимують земноводні? (в мулі, під камінням)

Чи є жаба без язика? (американська піпа – Південна Америка, шпорові – Південна Африка)

Загадки

1.   Що то воно: у воді водиться, з хвостом родить­ся, а як виростає, хвіст відпадає.

2.   У зеленому жакеті голосує в очереті.

3.   Хоч і плавати мастак, а не риба і не рак. (Пуголовок)

4. Ногач ногатий, окач окатий, з води визирає.(Пуголовок)

5.   У болоті плаче, а з болота не йде.

6.   По дорозі стрибає, у воді плаває.

Це цікаво...

Максимальна тривалість життя земноводних (у роках):

саламандра велетенська — 55;

тритон звичайний — 28;

ропуха звичайна — 40;

квакша — 22.

Максимальна довжина тіла (у метрах):

саламандра велетенська — 1,5;

ставкова жаба — 0,15;

аксолотль — 0,33;

ропуха звичайна — 0,08—0,13;

голіаф — 0,4;

Квакша звичайна — 0,05.

Максимальна довжина стрибка (у метрах):

Жаба-бик — 2;

Жаба прудка — 2;

Жаба гостроморда — 3,8.

Чисельність потомства (штук яєць):

ропуха зелена — 10000—12000;

ропуха звичайна — 5000—8000;

озерна жаба — 10000;

саламандра альпійська — 1—2.

Кількість хребців:

тритон гребінчастий — 53;

жаба — 9.

Смертельна доза отрути (на 1 кг маси тіла тварини):

смандаридин (отрута саламандр) — 0,1 (кролик);

шкірна отрута тритона — 0,018—0,02 (миша);

буфотенін (зі шкіри жаби) — 25 (миша).

УІІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Складання вірша за методикою сенкен.

Земноводні.

Безногі, безхвості, хвостаті.

Плавають, стрибають, лазять.

Земноводні –це хижаки, які регулюють чисельність шкідників.

Амфібії.

УІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Повторити §39. Різноманітність і охорона. С.154 – 156.

Довідка інформація.

Плямиста саламандра має яскраве забар­влення: чорне з жовтими плямами. Її шкірні залози виділяють отруйну речовину, яка захищає тварину від ворогів. В Україні цей вид поширений в Карпатах.

Звичайний та гребінчастий тритони влітку живуть у зарослих водоймах з невеликою течією. Зимують ці типові для України види на сухо­долі (у дуплах дерев, під пеньками, в купах листя то­що), а навесні знову повертаються до водойм. Інші два види тритонів - карпатський та альпійський - поши­рені на терені Карпат.

Привертають увагу також протеї та сирени. Пер­ший вид живе у підземних водоймах Балкан. Як і в біль­шості мешканців підземних водойм, покриви протею не містять пігменту, а очі сховані під шкірою. Протягом усього життя у нього зберігаються зовнішні зябра. Довжина тіла становить близько ЗО см. Сирени живуть у болотах Північної Америки. У них теж зябра зберігаються протягом усього життя, передні кінцівки недорозвинені, задніх немає, очі затягнені шкірою. Довжина тіла сягає 70 см.

Ряд Безхвості земноводні налічує близько З 500 видів, по­ширених на всіх континентах, крім Антарктиди. На терені України мешкає лише 12 видів цих тварин. Тіло безхвостих земноводних коротке, оскільки їхній хвостовий відділ хребта перетворився на одну хвостову кістку. Задні кінцівки розвинені набагато краще за передні, між їхніми пальцями часто є плавальні перетинки. Розміри безхвостих земноводних відносно невеликі: від 1,5 см (коротко­голов) до 32 см (голіаф). Маса голіафа може пере­вищувати 3 кг.

В Україні з безхвостих земноводних поширені жа­би, ропухи, квакші та кумки. Зелені жаби (наприк­лад, озерна) більшу частину свого життя проводять у воді, а якщо й виходять на суходіл, то лише на корот­кий час. Від своїх водойм вони нікуди не віддаляють­ся, там вони розмножуються та зимують. Бурі жаби (гостроморда та трав'яна) влітку мешкають на суходолі й лише на період розмноження переходять до водойм. Гостроморда жаба зимує на суходолі, а трав'яна - у воді. Вони стійкіші до холодів, ніж зелені жаби, тому починають розмножуватися щойно розтане сніг й утворяться більш-менш глибокі калюжі.

Ропухи менше пов'язані з водоймами порівняно з жабами. В Україні відомі зелена та зви­чайна ропухи, а також очеретяна, що трапляється на р. Волині й у Карпатах. У них горбкувата шкіра, верхній шар якої роговіє, що є захисним пристосуван­ням від пересихання. Як правило, ропухи активні вночі, коли повітря вологіше і прохолодніше. Пересу­ваються вони тільки переповзаючи або невеликими стрибками. На нерест прямують у водойми, а зимують на суходолі.

Квакша звичайна (деревна жаба) - єдиний вид земноводних у фауні України, який живе на кущах і деревах. Квакшу легко впізнати за яскраво-зеленим забарвленням та особливими круглими при­сосками на кінчиках пальців. Завдяки їм квакша мо­же прикріплюватись до плоских предметів - листків, стовбурів дерев і навіть до скла - та пересуватися по вертикальних поверхнях. Вона здатна стрибати з гілки на гілку і при цьому влучно ловить комах на льоту. Квакша, як і жаби, нереститься у водоймах, а зимує на суходолі.

У чистих джерелах, криницях та інших невеликих водоймах протягом усього літа можна бачити невели­ких безхвостих земноводних, які мають темне забарвлення з яскравими жовтими чи червоними плямами на череві. Це - кумки. Кумка червоночерева пошире­на скрізь в Україні, а жовточерева - лише в Карпатах. Цікаво, що самці кумок не мають резонаторів, але їхній голос дуже добре чутно, як глухе, але розкотис­те «кумм..., кумм...». Підсилювачем звуків у цьому    разі слугує сама водойма, невеличка калюжа, на дні  якої «співає» самець. Зимують кумки на суходолі.