Таблиця 1. БУДОВА ОРГАНОЇДІВ
ЦИТОПЛАЗМИ КЛІТИНИ І ЇХНІ ФУНКЦІЇ
Головні
органоїди
|
Будова
|
Функції
|
1. Цитоплазма
|
Внутрішнє напіврідке середовище дрібнозернистої структури.
Містить ядро й органоїди.
|
1. Забезпечує
взаємодію ядра й органоїдів.
2. Регулює
швидкість біохімічних процесів.
3. Виконує
транспортну функцію.
|
2.ЕПС-
ендоплазматична
сітка.
|
Система мембран у цитоплазмі, що утворює канали
й більш великі порожнини. ЕПС буває 2-х
типів: гранулярна (шорстка), на
якій розташовано безліч рибосом, і гладка.
|
1. Здійснює
реакції, зв'язані із синтезом
білків, вуглеводів, жирів.
2. Сприяє перенесенню й
циркуляції
поживних речовин у клітині.
3. Білок синтезується на
гранулярній,
вуглеводи і жири - на гладкій ЕПС |
3. Рибосоми
|
Дрібні тільця
діаметром 15-20 мкм
|
Здійснює
синтез білкових молекул,
їх збирання з амінокислот
|
4. Мітохондрії
|
Мають сферичну, ниткоподібну, овальну та
інші форми. Усередині мітохондрій знаходяться складки (довж.
від 0,2 до 0,7 мкм). Зовнішній покрив мітохондрії складається з 2-х мембран: зовнішня
гладка, внутрішня утворює вирости-хрести, на яких розташовані
дихальні ферменти
|
1. Забезпечують
клітину енергією. Енергія
звільняється при розпаді аденозитрифосфорної кислоти (АТФ)
2. Синтез АТФ здійснюється ферментами
на мембранах мітохондрій |
5.
Пластиди-властиві тільки клітинам рослин. Бувають трьох типів Хлоропласти
Хромопласти Лейкопласти
|
Двомембранні органели
клітини.
Мають зелений
колір, овальну форму, відмежовані від цитоплазми двома тришаровими мембранами. Усередині хлоропласта розташовуються грані, де зосереджений весь хлорофіл
Жовті, оранжеві, червоні або
бурі, утворюються внаслідок накопичення каротину
Безбарвні пластиди
(містяться в коренях, бульбах,
цибулинах)
|
Використовують світлову енергію сонця не створюють органічні речовини з неорганічних
Надають різним частинам рослин червоне й жовте
забарвлення
У
них відкладаються запасні
поживні речовини
|
6. Комплекс Гольджі
|
Може
мати різну форму
й складається з відмежованих мембранами порожнин і трубочок з пухирцями на кінці, що
відходять від них
|
1. Накопичує
і виводить органічні речовини, що синтезуються в ендоплазматичній сітці
2. Утворює лізосоми
3. Утворюється мембрана. Утворюється
акросома сперматозоїда
|
7. Лізосоми
|
Округлі тільця діаметром близько 1 мкм. На поверхні мають мембрану (шкірочку), усередині якої знаходиться комплекс ферментів
|
Виконують травну функцію перетравлюють харчові частинки й видаляють відмерлі органоїди
|
8. Органоїди руху клітини
|
1. Джгутики й
війки, що являють
собою
вирости клітини й мають однотипну будову у тварин й рослин
2. Міофібрили -
тонкі нитки довжиною
більше пучками впродовж м'язового волокна
3. Псевдоподії
|
1. Виконують функцію руху
2. За рахунок їх відбувається
скорочення м'язів
3. Пересування за
рахунок скорочення особливого
скорочувального білка
|
9. Клітинні включення
|
Це
непостійні компоненти клітини вуглеводи, жири й білки
|
Запасні
поживні речовини, що використовуються в процесі життєдіяльності клітини
|
10. Клітинний центр
|
Складається
з двох маленьких тілець
- центріолей і центросфери - ущільненої ділянки цитоплазми
|
1. Відіграє важливу
роль при поділі клітини
2. Бере участь
в утворенні веретена ділення
|
Таблиця 2.
«ХАРАКТЕРИСТИКА РОСЛИННИХ ТКАНИН»
Назва
тканини
|
Особливості
будови
|
Функції
|
Місце
розташування
|
Твірна
|
Складається з
дрібних, щільно прилеглих одна до одної клітин із тонкими стінками та
великими ядрами.
Ці клітини
здатні до поділу.
|
Дає початок
усім іншим тканинам. Відбувається ріст і розвиток рослин.
|
На верхівках
кореня та пагона або в середині цих органів
Верхівкова(апікальна),
бічна (камбій), вставна (інтеркалярна) меристеми.
|
Покривна
|
Складаються як
з живих, так і з мертвих клітин.
З живих клітин
– це шкірочка (епідерміс), яка
складається з клітин розташованих в один шар та досить щільно прилеглих одна
до одної, тому міжклітинників немає і епіблема (на молодих частинах кореня).
Зверху вкриті тонкою плівкою з жироподібних речовин і часто мають вирости.
Корок (перидерма) – складається з мертвих, порожнистих, з
товстими стінками клітин.
Кірка - складається з мертвих клітин.
|
Захисна.
Зв’язок рослини
з довкіллям через спеціальні утвори – продихи та сочевички.
|
Поверхня
молодих пагонів та листків – це шкірочка, епіблема (на молодих частинах
кореня), корок – на стовбурі дворічних
стебел, кірка – на стовбурі старих дерев.
|
Основна
|
Побудована із
живих клітин з великою кількістю міжклітинників.
|
Утворення
поживних речовин (асиміляційна тканина (хлорофілоносна) – губчаста і
стовпчаста).
Накопичення
поживних речовин – запасаюча.
Водоносна
тканина – у клітинах стебла кактуса.
|
Становить основну
масу всіх органів рослин.
|
Механічна
|
Складаються як
з живих, так і з відмерлих з потовщеними здерев’янілими стінками клітин.
Коленхіма – живі паренхімальні клітини. Склеренхіма – це мертві клітини
прозенхімного типу (луб’яні волокна, деревні волокна). Склереїди – це мертві
паренхімні клітини з товстими здерев’янілими оболонками, просякнуті сполуками
кальцію і кремнію. (в плодах груші, кісточках вишні, сливи, листках камелії)
|
Надають органам
міцності та пружності.
|
В різних
органах.
|
Провідна
|
Судини – це послідовне
з’єднання відмерлих трубчастих клітин, поперечні перетинки між якими зникають
(ксилема)
Ситоподібні
трубки – це видовжені, позбавлені ядер живі клітини. Вони послідовно з’єднані
між собою, їхні поперечні стінки мають велику кількість дрібних отворів і
нагадують сито.
|
Забезпечують
висхідний потік розчинів мінеральних солей від підземних частин рослин до
надземних.
Забезпечують
низхідний потік речовин (від листочків до кореня рухаються органічні
речовини) – флоема.
|
Знаходяться в
усіх органах
|
Тканина –це сукупність клітин, що мають спільне походження, будову, які виконують однакову
функцію.
Продихи – це вузькі отвори між двома особливими клітинами шкірки, забарвлених у
зелений колір.
Сочевички – це багатоклітинні утвори корка у
вигляді горбиків різної форми.
Судинно-волокнисті пучки – це елементи провідних та механічних тканин у
різних ділянках рослин.
Таблиця 3.
ВОДОРОСТІ. ВІДДІЛ ЗЕЛЕНІ ВОДОРОСТІ
Назва
|
Особливості будови
|
Живлення
|
Застосування
|
Тип розмноження
|
|||
статеве
|
нестатеве
|
вегетативне
|
|||||
Зелені
водорості
(запасна
речовина – крохмаль)
|
Хламідо-монада
|
Одноклітинна,
вкрита безбарвною пектиновою оболонкою, біля носика є 2 джгутика,
чашоподібний хлоропласт зеленого кольору, в хлоропласті розташований круглий піреноїд, який містить
багато білків і оточений зернами крохмалю, є червоне вічко (стигма), є ядро з
ядерцем, 2 пульсуючі вакуолі
|
Автотрофне,
Гетеротрофне –
поглинають розчинені органічні речовини, тому є біологічним очисником водойм.
|
Входить до
складу планктону
|
Гамети: 32 або
64 в одній клітині
|
4 (рідше 8)
зооспори
|
|
Плеврокок
|
Одноклітинна
наземна водорість без джгутиків, щільна безбарвна оболонка, цитоплазма. Ядро,
пластинчастий хлоропласт, клітини сполучені в групи по 4-6 і більше у вигляді
пакетів, іноді утворюють короткі нитки. Входить до складу лишайників
|
автотрофне
|
немає
|
немає
|
Пакети можуть
розпадатися на окремі клітини, кожна із них існує самостійно і скоро
приступає до поділу.
|
||
Хлорела
|
Одноклітинна,
має вигляд мікроскопічної нерухомої (без джгутиків) кульки. Вкрита твердою
двоконтурною оболонкою целюлозної природи. В цитоплазмі 1 чашоподібний
хлоропласт з одним піреноїдом у потовщеній його частині, ядро одне. Не має
вічка, скоротливих вакуолей і джгутиків
|
автотрофне
|
Зручний об’єкт
для різноманітних досліджень, досліди в космосі, промислова культура,
вважалася «їжею майбутнього»
|
немає
|
Є, утворюється
4-8 апланоспор.
|
немає
|
|
Вольвокс
|
Невеликі
рухливі зелені кульки. Колоніальна вадорость. Клітини з’єднані
цитоплазматичними містками, всередині колонія заповнена драглистою речовиною.
|
авторофне
|
Є
|
Є
|
|||
Улотрикс
|
Прісноводна
багатоклітинна ниткоподібна водорість
(до
|
автотрофне
|
Корм для риб,
молюсків
|
Дводжгутикові
гамети
|
Чотири
джгутикові спори, які мають червоне вічко і 2 пульсуючі вакуолі.
|
Уривками нитки
|
|
Спірогіра
|
Багатоклітинна
нитчаста водорість, яка вільно плаває, вкрита слизом. Двошарова оболонка.
Внутрішній складається з целюлози, а зовнішній – з пектинових речовин. В
кожній клітині міститься 1-4 стрічкоподібних спіральних хлоропласти з
численними піреноїдами. Центр клітини займає велика вакуоля з клітинним
соком. Ядро велике, «підвішене» в центрі вакуолі в цитоплазматичному мішечку,
від якого в різні боки відходять цитоплазматичні тяжі. Проміжки заповнені
вакуолями
|
автотрофне
|
Корм для риб.
|
За допомогою
однакових за розміром гамет.
Кон’югація.
Зигота – 4
гаплоїдні клітини (три дрібні відмирають, а одна – крупна – проростає)
|
Спор не утворює
|
Випадкове
розривання ниток або розпадання на окремі клітини при несприятливих умовах.
|
|
Альгологія – наука про водорості.
Піреноїд – зона, де найбільш активізуються і нагромаджуються поживні
речовини
Ризоїди – це ниткоподібні вирости, що складаються з однієї клітини або
послідовного ряду клітин.
Екологічні групи водоростей:
Планктон – дуже дрібні водорості, які знаходяться в товщі води у завислому
стані (хламідомонада, вольвокс, пандорина, макроцистіс).
Бентос – водорості, які живуть на дні водойм (харові, діатомові).
Перифітон – водорості, якими обростають підводні предмети або вищі рослини
водойм (кладофора, червоні та бурі водорості морів)
Ґрунтові (едафітон) – живуть у ґрунті або на ґрунті (Ботридій, деякі
вошерії).
Наземні (аерофітон) – на корі дерев, на скелях (трентополія, плеврокок).
Холоднолюбні (кріофітон) -
розвиваються на поверхні талого снігу або льоду.
Термофільні водорості (термофітон) – мешкають у гарячих мінеральних
джерелах. (від +35 до 85 градусів за С)
Таблиця 4.
ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РІЗНИХ ПРЕДСТАВНИКІВ
КЛАСУ КОМАХ
Назва
|
Особливості будови
|
Представники
|
Тип розмноження
|
Типи розвитку
|
||||
статеве
|
Нестатеве
(партено-генез)
|
прямий
|
непрямий
|
|||||
З повним
перетворенням
|
З неповним
перетворенням
|
|||||||
Клас Комахи:
Наявність
міцних покривів,
1 пара вусиків,
1 пара складних очей, можуть бути декілька простих, різні типи ротового
апарату, 3 пари кінцівок, голова, груди, черевце, є дві пари крил, органи
дихання – трахеї, органи виділення – мальпігієві судини, добре розвинена
нервова система і органи чуттів, є слинні залози, гемолімфа, роздільностатеві
|
Ряд Прямокрилі
|
Передня пара
крил перетворилася на вузькі прямі надкрила. Задні ноги стрибальні. Передні і
середні ноги ходильні (у деяких – капустянки – копальні). Ротовий апарат
гризучого типу. Звуковий апарат у
коників на надкрилах, орган слуху – на гомілках передніх ніг.
|
Коники, сарана,
кобилки,цвіркуни(польовий, хатній) , вовчок, капустянки
|
+
|
+
|
|||
Ряд Бабки
|
Мають дві пари
сітчастих крил, які не можуть складатися вздовж видовженого тіла. Голова
велика з великими очима. Ротовий апарат гризучого типу. Прекрасні літуни.
Німфа бабки – наяда – живе у воді.
|
Коромисла,
стрічки, лютки, дозорець, дідка, красуня.
|
+
|
+
( у воді)
|
||||
Ряд Таргани
|
Мають плоске
тіло, ноги бігального типу, ротовий апарат гризучий. Всеїдні. Деякі види
живуть у приміщеннях поряд з людиною (синантропи). Личинки, які виглядають як
дрібні тарганчики.
|
Прусак, чорний
тарган, лапландський. Їх називають видами-космополітами.
|
+
|
+
|
||||
Ряд Рівнокрилі
|
Мають два пари
тонких крил, подібних за формою. Ротовий апарат колючо-сисного типу.
|
Попелиці
(зелена яблунева, бурякова, біла), червиці, цикади (царствена, гірська,
щитівки.
|
+
|
+
|
+
|
|||
Ряд Воші
|
Тіло безкрилих
дрібних комах сплющене. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Екзопаразити
людини і тварин.
|
Головна воша,
платяна воша
|
+
|
+
|
||||
Ряд
Напівтвердо-крилі, або Клопи
|
Тіло Сплющене.
Передня пара крил біля основи жорстка, на верхівці – перетинчасті
(перетворилились на напівнадкрила) Друга пара крил – перетинчасті. Ротовий
апарат колючо-сисного типу. Є пахучі залози.
|
Клоп-черепашка,
постільний клоп, водомірка, червоноклоп безкрилий, клоп італійський, водяний
скорпіон, ранатра, клоп-гладун
|
+
|
+
(деякі види у
воді, але дихає він киснем повітря, тому яйця комахи мають спеціальні
дихальні трубки.
|
||||
Ряд Жуки
|
Мають дві пари
крил, перша – жорсткі надкрила, друга – перетинчаста. Ротовий апарат –
гризучого типу. Кінцівки – ходильного, плавального. Вусики нитчасті,
пластинчасті, колінчасті. Характерною є справжня личинка (має голову, грудні
сегменти, що несуть членисті кінцівки)
|
Жук-бомбардир,
жуки-наривники, сонечка, жук-олень, носоріг, жуки-гнойовики (скарабей
священний), плавунець облямований., бронзівки (жук-голіаф), хрущі.
|
+
|
+
|
||||
Ряд Лускокрилі,
або Метелики
|
Ротові органи
імаго являють собою видозмінені нижні щелепи, перетворені на сисний хоботок,
тим часом як у гусені ротові органи гризучого типу. Дві пари великих
перетинчастих крил укриті лусочками, які бувають безбарвними або
пігментованими. За своїм походженням лусочки – це видозмінені волоски.
|
Денні: адмірал,
кропив’янка, павичеве око, білан капустяний, лимонниця, вічко квіткове,
аполлон, подарій, махаон.
Нічні: озима,
капустяна і соснова совки, червона орденська стрічка, бражник мертва голова
|
+
|
+
|
||||
Ряд
Перетинча-стокрилі
|
Мають дві пари
перетинчастих прозорих крил. Ротовий апарат гризучого або гризучо-лижучого
типу. Ноги ходильні або біг альні, у бджіл і джмелів – збиральні. Мають
личинку – без ніжку (у неї добре виражена голова, але немає ніг). Характерне
застережливе яскраве забарвлення, бо вони мають засоби активного засахисту:
жало, мурашину кислоту.
|
Бджоли, оси,
джмелі, їздці, мурашки, теленомуси, яйцеїди
|
+
|
+
|
||||
Ряд Двокрилі
|
Мають одну пару
перетинчастих крил. Задні крила перетворені на дзижчальця, що мають значення
для координації руху. Ротові органи лижучого або колючо-сисного типу. У
комарів – личинка-безніжка, у мух – личинка-безголовка).
|
Мухи, комарі,
галиці, ґедзі, ктирі
|
+
|
+
|
||||
Ряд Блохи
|
Безкрилі
комахи. Ротовий апарат колючо-сисного типу. Тіло приплюснуте з боків. Задні
ноги стрибального типу.
|
Блоха пацюкова,
людська, собача.
|
+
|
+
|
||||
Мімікрія – це маскування, за якого деякі отруйні неотруйні і незахищені
комахи наслідують забарвлення або взагалі прибирають особливі загрозливі пози,
удаючи отруйних чи хижих комах.
Чорний тарган, рудий тарган – механічні переносники хвороботворних
організмів, цист найпростіших, яєць гельмінтів.
Блошиця – самка містить отруйний секрет, укуси їх болючі.
Воші – викликають патологічний стан – педикульоз, або вошивість, є
переносниками збудників висипного і поворотного тифів.
Блохи – укуси викликають свербіння шкіри, при розчухуванні збудники хвороб
(чумні бактерії) проникають під шкіру і заражають людину. Блохи здатні
передавати рикетсій – збудників пропасниць та збудників туляремії.
Ряд Двокрилі – комарі є носіями збудників трансмісивних хвороб: малярії,
туляремії, японського енцефаліту, пропасниці сибірки, японського енцефаліту.
Москіти переносять лейшманії. Мухи переносники збудників сибірки і сепсису
Вольфартова муха – личинка її викликає міоз. Муха-цеце – облігатні переносники
трипаносом, збудників африканського трипаносомозу. Мошки, муха-жигалка –
механічні переносники туляремії
Таблиця 5. ЗАЛОЗИ
ВНУТРІШНЬОЇ СЕКРЕЦІЇ
Залози
|
Розміщення
|
Будова
|
Гормони
|
Вплив на організм
|
||
норма
|
гіперфункція
|
гіпофункція
|
||||
Гіпофіз (маса 0,35 –
|
Нижче моста головного мозку, у центральній ямці турецького сідла
|
Мозковий придаток, кулеподібна або овальна залоза червонуватого кольору,
зв’язана з головним мозком гіпофізарною ніжкою. Складається з трьох частин:
передня, середня, задня
|
Передня доля (залозиста, або аденогіпофіз):
Гормон росту (соматотропін - ефекторний) – білкового походження
|
Регулюють ріст організму в молодому віці
|
У молодому віці – гігантизм, у дорослих – акромегалія.
|
Затримується ріст (карликовість) при цьому пропорції тіла та розумовий
розвиток залишаються нормальними
|
Тиреотропний (тиротропін) - регуляторний
|
Регулює діяльність щитоподібної залози
|
Підсилює гормональну активність цієї залози
|
Послаблює виділення гормонів цієї залози
|
|||
Гонадотропний - регуляторний
|
Впливає на статеві залози
|
|||||
Адренокортикотропний – регуляторний, білкового походження
|
Впливає на надниркові залози
|
|||||
Фолікулостимулюючий
|
Регулює дозрівання яєчників
|
|||||
Лактогенний (пролактин), білкового походження
|
Продукується у жінок тільки в післяродовому періоді і зумовлює лактацію
|
відсутність молока
|
||||
Середня (проміжна) доля інтермедин (меланотропін). Ефекторний гормон
|
Регулює пігментацію шкіри
|
Виробляється мала кількість меланіну. Тому шкіра дуже вразлива до дії
сонячних променів
|
||||
Задня доля (нейрогіпофіз)
Вазопресин (антидіуретичний)
|
Підвищує артеріальний тиск. Посилює процеси реабсорбції води в канальцях
нефронів нирок, зменшуючи діурез.
|
Розвивається нецукровий діабет, при якому зростає добова кількість
вторинної сечі ( до
|
||||
Окситоцин
|
Керує скороченням матки при пологах та гладеньких м’язів молочних залоз
при годуванні її молоком
|
Надмірне скорочення матки, що може призвести до швидких родів
|
Відсутнє скорочення матки.
|
|||
Епіфіз
|
На чотирьохгорбковій пластинці середнього мозку
|
Часточки, побудовані із пінеалоцитів у центрі та гліальних клітин по
периферії
|
Мелатонін
Сератонін
|
Біологічний годинник, гальмує передчасний розвиток статевих залоз та
швидкий ріст скелета, впливає на пігментний обмін
|
Затримка статевого розвитку організму.
Надмірна пігментація
|
Передчасний статевий розвиток і затримання росту внаслідок гальмівної дії
на гіпофіз, побіління ділянок шкіри (вітиліго)
|
Щитопо-дібна
залоза (30 – 50г)
|
Над щитоподібним хрящем, перед трахеєю.
|
Утворена двома частками, з’єднаними перешийком
|
Тироксин
Трийодтиронін
|
Регулює обмін речовин, впливає на ріст і розвиток, участь в адаптаційних
реакціях,підвищує збудливість нервової системи
|
Базедова хвороба – підвищення обміну речовин, збудливості нервової
системи, розвиток зобу, вирячкуватість.
|
Ендемічний зоб. У дитячому віці – кретинізм, карликовість. Мікседема – зниження
обміну речовин
|
Тирокальцитонін
|
Регулює обмін циркулюючих кальцію та фосфатів в організмі
|
Занадто багато кальцію відкладається в кістках.
|
||||
Прищитовидна (паращи-товидна) (по 0,5 –
0,8г)
|
Занурена у тканину щитовидної залози
|
Чотири частки
|
Паратгормон
|
Регулює вміст кальцію і фосфору в плазмі крові
|
Розм’якшення кісток і руйнування скелету, а нирки навпаки «кам’яніють»,
бо в них кальцій відкладається у вигляді вапна.
|
Зниження рівня кальцію і підвищення рівня фосфору в плазмі і тканинах, що
зумовлює збудливість нервової і м’язової систем. Кальцій відкладається в
кістках, хрящах і зв’язках, що порушує їх функцію
|
Наднир-кові
залози
|
На верхівках нирок
|
Складаються з двох шарів: внутрішній – мозкова речовина, зовнішній -
корковий
|
Мозкова речовина:
Адреналін
Норадреналін
|
Медіатори – речовини, що передають збудження або гальмування з нервових
клітин на інші клітини нервової системи у синапсах).
Стійкість організму проти інфекцій, пристосування до стресових ситуацій
|
Прискорене серцебиття, підвищення пульсу і кров’яного тиску, розширення
зіниць, посилення розпаду глікогену. Супроводжується зростання вмісту цукру в
плазмі крові, розширенням бронхів, гальмуванням секреції та моторики травного
тракту
|
Кількість регулюється нервовою системою, тому недостачі практично не
буває
|
Коркова речовина:
Мінерало-кортикокоїди,
Глюкокортикокоїди – стероїдного походження
Невелика кількість статевих гормонів (андрогенів, естрогенів)
|
Регулюють водно-сольовий обмін
Впливають на обмін білків, жирів та вуглеводів.
Розвиток статевої системи дітей, коли функція статевих залоз ще
недостатня. Після статевого дозрівання їх роль стає незначна
|
Раннє статеве дозрівання з швидким прининенням росту
|
Бронзова (Аддісонова) хвороба: зниження артеріального тиску, порушення
функцій серцево-судинної системи і дихання, водно-сольового обміну. Бронзове
забарвлення шкіри, слабкість, схуднення
|
|||
Тимус (вилочко-ва, за грудин-на)
|
За грудиною
|
Відноситься до імунної системи організму. Досягає найбільшого розвитку на
початку статевого дозрівання (в 11 – 14 років), після чого її функціональна
тканина замінюється жировою (редукується)
|
Коркова речовина: гормон тимозин
Мозкова речовина
Тирозин
Тимопоетин
Т-активін
Тималін та ін..
|
Дозрівання лімфоцитів Диференціювання популяції Т-лімфоцитів, що контролюють
особливі гормони, які виробляються залозою. Впливає на ріст організму,
контролює підготовку організму до статевого дозрівання, впливає на обмін
кальцію
|
||
Підшлун-кова залоза
(змішана секреція)
|
Черевна порожнина тіла нижче шлунка
|
Клітини острівці підшлункової залози (острівці Лангерганса)
|
Інсулін (виробляють В-клітини)
Глюкагон (виробляють А-клітини)
|
Регулюють вміст глюкози в
крові
Перетворює печінковий глікоген у глюкозу.
|
Шок, що супроводжується судомами і втратою свідомості (гіпоглікемічна) при
зниженні рівня глюкози в крові
|
Цукровий діабет, при якому вміст глюкози у крові підвищується,
з’являється цукор у сечі
|
Статеві залози
(змішана секреція)
|
Жіночі – яєчники (черевна порожнина), чоловічі – яєчка (клітини Лейдіга)
(мошонка)
|
В гонадах відбувається розвиток і дозрівання статевих клітин, а також
продукування статевих гормонів.
|
Естрогени – жіночі гормони: прогестерон, естрадіол.
Андрогени – чоловічі статеві гормони:
тестостерон. Обидва типа гормонів є в крові будь-якої людини, але вміст
жіночих у жінок більший, ніж у чоловіків.
|
Розвиток статевих органів і формування вторинних статевих ознак,
забезпечують формування статевої поведінки і розмноження, запліднення,
розвиток зародка, нормальне протікання вагітності. Жіночі статеві гормони
підтримують менструальний цикл.
|
Гіперфункція одних з гормонів, чоловічих, або жіночих в протилежної статі
викликає розвиток статевих ознак за невластивим для даної статі типом:
підвищений ріст волосся на обличчі, розвиток молочних залоз.
|
Затримка статевого дозрівання і формування вторинних статевих ознак,
відсутність менструального циклу.
|
Гормони (приводжу в рух, спонукаю)– це хімічні речовини, які мають
біологічну дію (біологічно активні речовини), які виробляються залозами
внутрішньої секреції, або ендокринні залози.
Ефекторні гормони – це гормони, що змінюють функцію, викликають ефект.
Безпосередньо діють на органи.
Регуляторні гормони – впливають на діяльність залоз внутрішньої секреції.
Нейрогормони – гормони, що продукуються нервовими клітинами гіпоталамуса й
регулюють утворення регуляторних гормонів.
Термін «гормон» у 1905 році
запропонував Старлінг.
Функції гормонів:
- розвиток організму;
- адаптація
фізіологічних систем (здатність органів і тканин змінювати свою активність
залежно від потреб у ній);
- підтримання найважливіших
фізіологічних показників на постійному рівні (гомеостатична функція).
Особливість гуморальних механізмів:
- Повільне поширення
хімічних речовин;
- відсутність «точної
адреси», за якою прямує хімічна сполука, що надходить до крові, лімфи або
тканинної рідини;
- низьку надійність
здійснення зв’язку, оскільки речовина діє в малих кількостях (пікограми)
і, як правило, швидко руйнується і виводиться з організму, часто не
викликавши відповідної реакції.
Таблиця 6. ОСОБЛИВОСТІ
БУДОВИ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Назва відділу
|
Особливості будови
|
Функції
|
Довгастий мозок (задній мозок)
|
Це найдавніший відділ головного мозку, який ще зберігає
риси сегментарної будови. Про це свідчить наявність у ньому ядер 5 —12 пар
черепно-мозкових нервів. Тут локалізуються дихальні, серцево-судинні
центри, центри, що регулюють секреторну діяльність травних залоз, жування,
ковтання, блювання, кашлю, слиновиділення та інші життєво важливі функції.
|
Рефлекторна і провідникова функції,
проходять усі низхідні шляхи спинного мозку.
|
Варолієвий міст (задній мозок)
|
Товстий поперечний пучок волокон, який з’єднує довгастий мозок і мозочок
з великими півкулями.
|
Проходять усі низхідні шляхи
спинного мозку.
Бере участь у регуляції складних рухових актів, м’язового тонусу і
рівноваги тіла.
|
Мозочок
|
Розташований безпосередньо над
довгастим мозком.Складається з двох півкуль, сполучених
черв'яком. Поверхня мозочка вкрита сірою речовиною, в товщі півкуль і
черв'яка міститься біла речовина, у якій є скупчення сірої речовини - ядра.
Мозочок зв'язаний провідними шляхами (чутливими і руховими) зі
спинним, довгастим і середнім мозком, а через міст — з корою великого мозку.
Прямого зв'язку з рецепторами та ефекторами організму мозочок не має.
|
Мозочок відіграє важливу роль у
регулюванні рівноваги тіла, координації рухів і підтримуванні тонусу м'язів.
При видаленні мозочка
спостерігається зміна діяльності непосмугованих м'язів внутрішніх органів,
кровообігу, дихання, травлення, обміну речовин, тобто процесів, спрямованих
на трофічне забезпечення м'язової діяльності.
|
Середній мозок
|
Розміщені
підкіркові центри зору, слуху, м'язового тонусу, ядра двох пар
черепно-мозкових нервів. У середньому мозку розрізняють дах і ніжки
мозку. Поверхня даху розділена двома канавками, що перехрещуються на
чотири горбики (чотиригорбикове тіло): верхні два з них містять
підкіркові центри зору, а нижні — слуху.
Ніжки мозку
утворені нервовими волокнами, між якими містяться скупчення нейронів — ядра,
найбільші з них — червоне ядро і чорна субстанція, ядра третьої
і четвертої пар черепно-мозкових нервів.
Чорна субстанція середнього мозку є
нервовим центром, який зв'язаний з
ядрами сірої речовини кори великого мозку. При її ураженні збіднюються рухи
мімічних м'язів, а також порушується координація рухів кінцівок, що
спричинює хворобу Паркінсона.
|
Забезпечує морфологічний і функціональний зв'язок заднього і проміжного
відділів мозку. Виникнення сторожових рефлексів, що проявляються у повороті
голови у відповідь на адекватне подразнення.
Один із основних центрів регуляції рухів, регуляція
тонусу скелетних м'язів.
|
Проміжний мозок
|
Складається з зорових горбів (таламуса), підзоровогорбової ділянки
(гіпоталамуса) та шишкоподібного тіла (епіфіза), яке належить до органів
внутрішньої секреції.
Зорові горби — це
головні колектори доцентрових нервових волокон, що передають імпульси від усіх рецепторів,
за винятком нюхових, до кори великого мозку, смугастого тіла,
підзоровогорбової ділянки, червоного ядра і мозочка. У зоровому горбі
міститься вищий центр больової
чутливості, який лише дає проекцію в кору великого мозку. При безпосередньому
подразненні цієї ділянки кори головного мозку болю не відчувається, тоді як
при подразненні зорового горба виникає дуже сильний біль.
Підзоровогорбова ділянка, або гіпоталамус, включає
в себе сірий горб, сосковидне тіло й лійку, на кінці якої розташований
гіпофіз.
Його ядра, отримуючи інформацію від рецепторів внутрішнього середовища,
визначають характер та ступінь порушення гомеостазу і за допомогою нервових
та гуморальних механізмів ефективно впливають на виправлення відхилень, що
виникають в організмі.
|
Гіпоталамус є частиною проміжного мозку, що керує
вегетативними реакціями організму, регуляція діяльності гіпофіза. Крім того,
сам гіпоталамус (деякі його ядра) здатний виробляти біологічно активні
речовини
|
Великий мозок (кінцевий мозок)
|
Складається
з двох півкуль (правої і лівої), з'єднаних мозолистим тілом. Півкулі зовні
вкриті корою, утвореною так званою сірою речовиною, що складається з
тіл нейронів.
|
Обробка сенсорної інформації, формування рухових
команд та інтеграція складних форм поведінки.
|
Нервова
тканина складається з нервових клітин нейронів і нейроглії, яка складається з
гліоцитів (гліальна клітина), які виконують опорну функцію, беруть участь у
перенесенні різних речовин з навколишнього середовища в нейроцити і назад,
захищають нервові клітини від дії шкідливих речовин та утворюють оболонки
нервових відростків.
Кожний гліоцит (гліальна клітина; gliocytus) складається
з тіла, заповненого гліоплазмою, та відростків. Залежно від походження клітини
нейроглії розрізняють мікро- тамакроглію, (macroglia), до якої
відносять епендимоцити, астроцити та олігодендроцити.
Епендимоцшпи — досить великі клітини кубічної,
витягнутої або полігональної форми. На одній з поверхонь епендимоцита знаходиться
до 50 війок, а від протилежної відходить довгий відросток. Відростки багатьох
епендимоцитів переплітаються між собою утворюють остов, в петлях якого лежать
нейроцити. Епендимоцити вистеляють стінки порожнин, заповнених спинномозковою
рідиною, беруть участь в її утворенні і переміщенні за допомогою війок.
Астроцити — неправильної форми, дрібні клітини з
численними відростками, що розходяться в різні боки; вони заповнюють простір
між тілами та відростками нейроцитів і утворюють густу сітку. В гліоплазмі
астроцитів розміщені овальні ядра, мітохондрії та рибосоми. Доведено, що
астроцити разом з епендимоцитами формують опорний апарат нервової тканини та
виконують деякі трофічні функції.
Найчисленнішою групою клітин нейроглії є олігодендроцити.
Вони меншого розміру, ніж астроцити, і від їхніх тіл відходить менша
кількість відростків. В їхній гліоплазмі є сферичне ядро, ендоплазматична
сітка, рибосоми та деякі інші органели. Олігодендроцити оточують тіла
нейроцитів і утворюють оболонки нервових волокон.
Мікроглія (microglia) складається з великих
рухливих клітин, які мають два-три коротких відростки. У гліоплазмі знаходяться
ядро неправильної чи трикутної форми та внутрішньоклітинний сітчастий апарат.
Вважають, що основною функцією клітин мікроглії є поглинання (фагоцитоз)
загиблих нейроцитів та сторонніх часточок.
Таблиця 7. СИСТЕМАТИКА
ЦАРСТВА ТВАРИНИ
Підцарство
|
Тип
|
Підтип
|
Надклас
|
Клас
|
Підклас
|
Ряд
|
Родина
|
Представники
|
Підцарство Одноклітин-ні Protozoa
|
Тип Найпростіші Protozoa
|
Саркодові
|
Амеби
|
Амеба звичайна, амеба дизентерійна
|
||||
Фораменіфери
|
форамініфери
|
|||||||
Променяки, або Радіолярії
|
радіолярії
|
|||||||
Джгутикові
|
Евглена зелена, вольвокстрипаносома, лейшманія
|
|||||||
Споровики
|
Малярійний плазмодій, токсоплазма
|
|||||||
Інфузорії
|
Інфузорія-туфелька, інфузорія трубач, сувійка, іхтіофтіріус, хілодон
|
|||||||
Підцарство
Багатоклі-тинні
|
Тип Губки Spongla
|
Клас Вапнякові губки
|
Clathrina primordialis;С. blanca; Leucosolenia .
bothryoides; Leuconia aspera; Grantia mirabilis
|
|||||
Клас Скляні , або шестипроме-неві губки
|
Скляна губка,
кошик Венери (Euplectella
aspergillum),
губка Роса (Rossella), губка гіалрнема
(Hyalonema elegans), гігантський монорафіс
(Monoraphis chuni)
|
|||||||
Клас Звичайні губки
|
Чотирьохпро-меневі губки
|
Морська губка-калікс, келих Нептуна (Poterion neptuni), свердлильні губки, або кліони (родина Clionidae)
|
||||||
Кременіерогові губки
|
туалетна губка (Spongia zimocca); бодяга
(Spongilla
lacustris); Cladorhiza longipina
|
|||||||
Тип Кишковопо-рожнинні Coelenterata
|
Підтип Жалкі
|
Клас Гідроїдні
|
Гідра прісноводна, фізаліс (португальський
кораблик), хрестовик
|
|||||
Клас Сцифомедузи, або Сцифоїдні
|
Медуза вухата, коренерот, ціанея
|
|||||||
Клас Коралові
поліпи
|
Підклас Зоантарії (Zoantharia)
|
Ряд Актинії
|
Актинія
|
|||||
Ряд Склерактинії, або Мадрепорові корали
|
мадрепоровий корал,
червоний
корал
|
|||||||
Підклас Альціонарії, або Восьмипро-меневі корали
|
Ряд Морські пера (Pennatulacea)
|
морське перо
|
||||||
Підтип Нежал-кі
|
Клас Гребневики
|
Beroe ovata
|
||||||
Тип Плоскі черви Plathelmin-thes
|
Клас Війчасті
|
Ряд Тригіллястокишкові, або планарії
(Tricladida)
|
Морська, молочна, прісноводна планарії,
|
|||||
Клас Сисуни дигенетичні
|
Котяча двоустка, печінковий сисун, ланцетоподібний
сисун
|
|||||||
Клас Сисуни моногенетичні
|
Двійчак парадоксальний Diplozoon paradoxum, жаб'яча
багато-
усткаPolystomum integerrimum
|
|||||||
Клас Стьожкові
|
Ряд Стьожаки
|
Стьожак широкий, Ро-
lygonoporus giganticus , ремінець звичайний,
неозброєний бичачий ціп’як, озброєний свинячий
ціп’як, ехінокок
|
||||||
|
|
Клас Нематоди
|
Фітонематоди
|
Галова, бурякова та стеблова нематоди картоплі,
пшенична угриця
|
|||||
Нематоди
|
Ришта, або людська нитчатка, гострики, аскарида
людська
|
|||||||
Клас Черевовійчасті
|
Chaetonotus, Stylochacta ,Helerotrichula
|
|||||||
Клас Волосові
|
Черв’як волосатик, волосоголовець, Chprdodes , морський волос Nectonema agile
|
|||||||
Тип Коловертки
|
Клас Коловертки
|
Philodina brevipes; Macrochetus collinsi; Rotaria
neptunia;
Trichocerca cylindrica; Floseularia ringens;
Ptygura tlhanyensh
|
||||||
Тип Кільчасті черви Annelides
|
Клас Багатощетин-кові
|
Бродячий черв’як морська миша, палоло.
|
||||||
Клас Малощетинкові
|
Трубочник, дощовий черв’як
|
|||||||
Клас П'явки
|
Землемір, гемопіс, медична, восьми ока, сплюснута,
облямована, ставкова п’явки
|
|||||||
Тип Членисто-ногі Arthropoda
|
Підтип Зябро-дихаю-чі
|
Клас Ракоподібні
|
Ряд Веслоногі
|
Циклоп
|
||||
Ряд Гілястовусі
|
Дафнія
|
|||||||
Ряд Десятиногі
|
Креветки, рак річковий, омар, рак-самітник,
камчатський краб, пальмовий злодій, краб-примара, трав’яний та кам’яний
краби. Прісноводний краб*
|
|||||||
Ряд Коропоїди
|
Коропоїд
|
|||||||
Ряд Рівноногі
|
Мокриця
|
|||||||
Підтип Хелі-церові
|
Клас
Павукоподібні
|
Ряд Павуки
|
Родина павуки Снувальники
|
Каракурт
|
||||
Родина Тарантулові
|
Тарантул
|
|||||||
Родина Водяні павуки
|
Водяний павук (сріблянка)
|
|||||||
Павук-хрестовик
|
||||||||
Родина Theraphosidae
|
Павук-птахоїд
|
|||||||
Ряд Кліщі
|
Іксодові кліщі, коростяний кліщ, павутинний кліщ
|
|||||||
Підтип Трахей-ні
|
Надклас
Багато-ніжки
|
Клас Губоногі
|
Кістянка, мухоловка, сколопендри
|
|||||
Клас Двопарноногі
|
Ківсяки
|
|||||||
Клас Комахи
|
Див. таблицю 4
|
|||||||
Тип Молюски Mollusca
|
Підтип Чере-пашко-ві
|
Клас Черевоногі
|
Виноградний слимак, садовий слимак, слизень
польовий, слимак блюдечко, пурпурний слимак, слизень рудий, ставковий
звичайний, рапана
|
|||||
Клас Двостулкові
|
Тридактна гігантська, мідії, устриці, жабурниця
(беззубка), перлівниця, морський гребінець, кулька річкова, дрейсена
|
|||||||
Клас Головоногі
|
Восьминіг звичайний, каракатиця, наутилус. кальмар
|
|||||||
Тип Хордові Chordata
|
Підтип Безче-репні Acrania
|
Клас Головохордові
|
ланцетник
|
|||||
Підтип Личин-ково-хордові Urochordata
|
Клас Асцидії
|
асцидії (Monascidiae), колоніальні асцидії (Synascididae) та піросоми, чи
вогнетілки (Salpaeformes, чи Pyrosomata) Bathypera gigantea
|
||||||
Клас Сальпи
|
Ряд Піросоми
|
Родина Піросоми
|
8 видів
|
|||||
Родина Пропіросоми
|
2 види
|
|||||||
Клас Аппендикулярії
|
Ряд Справжні
сальпи
|
Сальпа одиночна Бочоночник (Doliolum denticulatum)
|
||||||
Підтип Черепні Craniata
|
Надклас Кругло-роті
|
Клас Непарноніздрьо-ві
|
Міногоподібні
|
Міногові
|
Мінога
українська – піскорийка, мінога джерельна європейська,
мінога морська, мінога угорськамікси
|
|||
Клас Міксини
|
Міксиноподібні
|
Міксинові
|
Міксина
|
|||||
Надклас Риби Pisces
|
Клас Хрящові
|
Підклас Пластино-зяброві
|
Акули
|
Китова акула, акула-молот, катран звичайний,
блакитна акула, оселедцева акула, акула-лисиця, кархарадон, гігантська акула.
|
||||
Скати
Ряд
Електричні скати
|
Родина Торпедо
|
Риба-пилка
Електричний скат
|
||||||
Ряд
Скатоподібні
|
Родина Ромбові
|
Гладкий скат, морська лисиця
|
||||||
Ряд
Орлякоподібні
|
Родина Хвостоколові
|
Морський кіт
|
||||||
Клас Кісткові риби
|
Підклас Хрящокіст-кові
|
Ряд
Осетроподібні
|
Білуга, стерлядь, севрюга,
каспійсько-чорноморський осетер
|
|||||
Підклас Промене-пері
|
Надряд
Костисті риби:
Ряд
Оселедцеподібні
|
Атлантичний і тихоокеанський оселедці, кілька,
тюлька, салака, сардина. Хамса, дунайський оселедець, пузанок
|
||||||
Ряд
Лососеподібні
|
Горбуша, кета, чавича, кужма, сьомга, лосось
стальноголовий, ряпушка, омуль, нельма, лосось дунайський, таймень звичайний,
харіусі і гольці (кунджа, мальма).
|
|||||||
Ряд
Коропоподібні
|
Сазан
(короп), сріблястий і золотий карась, лин, плітка, краснопірка, лящ, гунтера,
верховодка, пічкур.
|
|||||||
Ряд
Окунеподібні
|
Окунь звичайний, йорж звичайний, судак звичайний,
судак морський, меч-риба, скумбрія, бельдюга, бичок, риба-причепа.
|
|||||||
Підклас Дводишні
|
Надклас
Дводишні
|
Надряд Лопатеперих
|
Рогозуб, протоптеру, американський чешуйчатник
|
|||||
Підклас Кистепері
|
Надряд Кистепері
|
Латимерія
|
||||||
Підтип Хребет-ні Verteb-rata
|
Надклас Четверо-ногі Tetrapo-da
|
Клас Амфібії Amphibia
|
Хвостаті
|
Плямиста, велетенська
саламандри, тритон звичайний, карпатський, протей аксолоть (амбістома –
личинка)
|
||||
Безхвості
|
Ставкова, гостроморда жаби,
ропуха сіра, зелена, ропуха очеретяна,
кумка, квакша часникова, яванська летюча жаба, піпа, ризодерма
|
|||||||
Безногі
|
Родина Черв’яги
|
Австралійська черв’яга
|
||||||
Родина Рибозмії
|
Рибозмій
(chthyophis)
|
|||||||
Хвостаті Черв’яги
|
Дрібнозубі черв’яги,
різнозубі черв’яги
|
|||||||
Африканські черв’яги
|
Африканська черв’яга
|
|||||||
Клас Рептилії Reptilia
|
Ряд Лускаті:
Підряд Ящірки
|
Варани
|
Комодський варан
|
|||||
Гекони
|
Середземноморський гекон
|
|||||||
Хамелеони
|
Хамелеон
|
|||||||
Веретінниці
|
Веретінниця, жовтопуз
|
|||||||
Справжні ящірки
|
Прудка, зелена, живородна
ящірки
|
|||||||
Підряд
Змії
|
Пітони й удави
|
Сітчастий пітон, анаконда
|
||||||
Вужеві змії
|
Вуж звичайний, вуж водяний,
мідянка, полоз жовточеревий і полоз леопардовий, чотири смуговий полоз, лісовий
полоз.
|
|||||||
Аспідові змії
Підродина Морські змії
|
Індійська кобра
Морські змії
|
|||||||
Гадюкові змії
|
Гадюка звичайна, степова
|
|||||||
Крокодили
|
Родина Крокодилові: Підродина Алігаторові
|
Амазонський алігатор,
міссісіпський алігатор, кайман
|
||||||
Підродина Справжні крокодили
|
Нільський крокодил,
гребінчастий
|
|||||||
Підродина Гавіали
|
Гавіал
|
|||||||
Черепахи
|
Черепаха болотяна, карета,
слонова черепаха, леопардова черепаха, балканська, гігантська, грифова,
бахромчаста , кайманова , зелена черепахи
|
|||||||
Клас Птахи Aves
|
Підклас Справжні птахи
|
Надряд Пінгвіни,
Ряд Пінгвіноподібні
|
Імператорський, королівський,
Аделі
|
|||||
Надряд Безкілеві (страусові)
Ряд Африканські страуси
|
Африканський страус
|
|||||||
Ряд Нандуподібні або Американські страуси
|
Нанду, нанду Дарвіна
|
|||||||
Ряд Австралійські страуси
|
Ему, або австралійський
страус, казуари
|
|||||||
Ряд Ківіподібні
|
ківі
|
|||||||
Надряд
Кілегруді:
Ряд
Куроподібні
|
Перепілка, тетерук, рябчик,
фазан, глухар
|
|||||||
Ряд
Гусеподібні
|
Гуска сіра, качка,
лебідь-кликун, крижень, чирок, гага звичайна, червоноволова казарка, лебідь малий, огара, гоголь
|
|||||||
Ряд
Дятлоподібні
|
Великий строкатий, сивий,
зелений, чорний дятли, крутиголовка
|
|||||||
Ряд
Соколоподібні
|
Боривітер степовий, шуліка рудий, луні польовий та степовий, орли:
карлик, степовий, могильник, змієїд,
беркут, орлан-білохвіст, гриф чорний, сокіл-сапсан,.
|
|||||||
Ряд
Лелекоподібні
|
Чапля сіра, біла, жовта; чорний та білий лелека, бугай, коровайка, косар
|
|||||||
РядЖуравлепо-дібні
|
Степовий (красавка), сірий
журавель
|
|||||||
Ряд
Совоподібні
|
Пугач, сова вухата та
болотяна, сич волохатий,
хатній, сова сіра, сичик-горобець, сови довгохвоста,
бородата, сипуха
|
|||||||
Ряд
Горобцеподібні
Підряд
Співочі птахи
|
Родина Воронові
|
Ворона сіра, грак, сорока,
крук, галка звичайна, сойка звичайна
|
||||||
Родина Ткачикові
|
Горобець польовий та хатній
|
|||||||
Родина Справжні синиці
|
Велика, чорна, чубата,
довгохвоста, вусата синиці
|
|||||||
Родина Ластівкові
|
Ластівка сільська, міська,
берегова
|
|||||||
Родина Дроздові
|
Соловей, дрізд співочий і
чорний
|
|||||||
Родина Шпакові
|
Шпак звичайний
|
|||||||
Родина В’юркові
|
Снігурі, чиж лісовий, щиголь
звичайний, зяблик, костогриз, вівсянка звичайна, шишкар звичайний, коноплянка
|
|||||||
Клас Ссавці Mammalia
|
Підклас Першозвірі Інфраклас Нижчі звірі
|
Однопрохідні
|
Єхидна, проєхидна, качкодзьоб
|
|||||
Сумчасті
|
Кенгуру, сумчастий вовк, коала
|
|||||||
Підклас Справжні звірі
Інфраклас Плацентар-ні
Вищі звірі
|
Гризуни
|
білка звичайна, бобер європейський, нутрія, миша
польова, хатня, полівка сіра, ховрах крапчастий, бабак, соня сіра, пацюк
сірий, кавія (морська свинка), дикобраз, шин шила, водо свинка (капібара)
|
||||||
Зайцеподібні
|
заєць-біляк, заєць-русак, кролик дикий
|
|||||||
Хижі
|
Родина
Собачі
|
Вовк, лисиця, песець, єнотовидна собака
|
||||||
Родина
Ведмежі
|
Ведмідь білий, бурий
|
|||||||
Родина
Куницеві
|
Ласка, тхір темний, куниця кам’яна, горностай, видра,
борсук, скунс
|
|||||||
Родина
Котячі
|
кішка європейська біла, кішка плямиста, кіт далекосхідний
лісовий, тигр, леопард, гепард, рись
|
|||||||
Комахоїдні
|
Родина
їжакові
|
Їжак звичайний. Їжак
вухатий.
|
||||||
Родина
Кротові
|
Кріт звичайний
|
|||||||
Родина
Землерийкові
|
Бурозубка звичайна
|
|||||||
Ряд
Ластоногі
|
Котик морський, морж, тюлень звичайний
|
|||||||
Ряд
Китоподібні
|
Підряд
Зубаті кити
|
Кашалот, афаліна, тасманів кит, косатка
|
||||||
Підряд
Вусаті кити
|
Синій кит
|
|||||||
Ряд
Парнокопитні
|
Підряд Нежуйні
|
Свиня дика, або кабан дикий, бегемот (гіпопотам)
|
||||||
Підряд
Жуйні:
Родина
Оленеві
|
Благородний олень, лось європейський, козуля звичайна,
олень плямистий, лань
|
|||||||
Родина
Порожнисто-рогі
|
Бик, вівця, коза. Антилопа, зубр, бізон американський
|
|||||||
Ряд Непарнокопитні
|
Родина Носорогові
|
Губатий носоріг, чорний носоріг, однорогий носоріг
|
||||||
Родина Конячі
|
Зебра, дикий осел, кулан, кінь Пржевальського
|
|||||||
Ряд Примати Підряд Напівмавпи
|
Лемури, лорі, руконіжки, довгоп’яти. Руконіжка мадагаскарська,
довгоп’ят-примара
|
|||||||
Підряд Вищі Примати
|
Секція
Широконосі
|
Ігрунка звичайна, ревунка, капуцин.
|
||||||
Секція Вузьконосих:
собакоголові
|
Макака резус, макака японський, павіан , мартишка
зелена
|
|||||||
Людиноподіб-
ні
|
Гібон, орангутанг, горила, шимпанзе
|
|||||||
Родина Гомінід
|
Людина розумна
|
Систематичні
одиниці царства тварин:
Домен – Надцарство – Царство – Цідцарство – Тип –
Підтип – Надклас – Клас – Підклас – Надряд –Ряд - Підряд – Секція – Надродина – Родина –
Рід - Вид
*Полоз жовточеревий – тварини занесені до Червоної книги України
ТАБЛИЦЯ 8. РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЖИВОЇ МАТЕРІЇ
Назва
|
Характеристика
|
|
Молекулярний
(молекулярно-генетичний)
|
Дискретні одиниці — молекули.
Життєвий субстрат для всіх тварин, рослин, вірусів створюють лише 20
амінокислот і 5 азотистих основ, що входять до складу молекул нуклеїнових
кислот. Близький склад мають і молекули вуглеводів, ліпідів. 3 молекулярними
структурами пов'язані зміни й реалізація спадкової інформації
|
|
Клітинний
|
Дискретні одиниці.— клітини. Вони є
структурними й функціональними одиницями всього живого. У всіх організмів
тільки на клітинному рівні здійснюється біосинтез і реалізація спадкової
інформації. В одноклітинних організмів цей рівень співпадає з організмовим
рівнем
|
|
Тканинний
|
У тваринних і рослинних організмів
тканини з'явились у зв'язку з появою багатоклітинності. У тварин — чотири
типи тканин, у рослин — п'ять типів. Розвивається цей рівень у період
онтогенезу, забезпечує подібність усіх живих організмів
|
|
Органний
|
Органи — структурно-функціональні
об'єднання кількох типів тканин. Вони дуже різноманітні й виконують певні
функції
|
|
Організмовий (онтогенетичний)
|
Дискретні одиниці — організми. їх
різноманітність зумовлена різноманітністю дискретних одиниць нижчої | ланки —
органів, поступовим ускладненням їх просторових комбінацій, що зумовлюють
нові особливості у ви-конанні певних функцій в організмі. Нині на Землі живе
близько 2 мільйонів видів тварин і близько 300 тисяч видів рослин. Кожний вид
складається з окремих особин. Особина — організм як єдине ціле — це
елементарна одиниця життя. На рівні організму відбуваються процеси
онтогенезу. Нервова й гуморальна регуляції в організмі здійснюють
саморегуляцію й забезпечують гомеостаз
|
|
Популяційно-видовий
|
Популяція — елементарна одиниця
еволюційного процесу, в якій розпочинаються процеси видоутворення. Вона
входить до складу біогеоценозів
|
|
Біогеоценотичний
|
Біогеоценози — історично сформовані
стійкі угруповання популяцій різних видів, що пов'язані між собою і з
навколишнім середовищем обміном речовин, енергії та інформації. Це
елементарні системи, в яких здійснюється кругообіг речовин і енергії,
зумовлений життєдіяльністю різних груп організмів. Вони є складовими
частинами біосфери
|
|
Біосферний
|
Біосфера — система вищого порядку,
яка охоплює всі прояви життя на Землі
|
|
ТАБЛИЦЯ 9. СИСТЕМАТИКА РОСЛИН
Назва відділу
|
Клас
|
Підклас
|
Порядок
|
Родина
|
Представники
|
||||
Водорості
|
Зелені
|
Хламідомонада, хлорела, вольвокс, хара, спірогира, ульва (або морський
салат), улотрикс,педіастр, драпарнальдія, кладофора, каулерпа, мікрастерій,
клостерій, ацетабулярія
|
|||||||
Діатомові
|
Пінулярія, навікула, мелозіра, дидомосфенія
|
||||||||
Бурі
|
Фукус, ламінарія, саргас, макроцистіс, цистозейра
|
||||||||
Червоні, або багрянки
|
Порфіра, кароліна, філофора, хондус
|
||||||||
Мохоподібні
|
Листостеблові мохи, або Бріопсиди
|
Сфагнові
|
сфагнум
|
||||||
Справжні мохи
|
Зелені мохи
|
Зозулин льон (політрих звичайний), бріліум сріблястий.
Річчія водяна, фонтіаліс – водяні мохи акваріуму., дикранум, плагохіла
|
|||||||
Печінкові мохи
|
маршанція мінлива, юнгерманієві печіночники
|
||||||||
Антоцеротові мохи
|
Містить три родини, 300 видів антоцерос
гладенький (A. Laevis)
|
||||||||
Плауноподібні
|
Плаунові
|
Плаун булавовидний, баранець звичайний, плаун річковий, астероксилон,
лікоподієла
|
|||||||
Полушнікові
|
Селагінелові
|
Селагінела
|
Селагінела сибірська, гачкувата,
загорнута, Мартенса, тамарисколистяна, скельна, криваво плямиста,звичайна
|
||||||
Молодильникові, чи шильникові
|
Молодильник озерний, щетинистий, азіатський, морський
|
||||||||
Хвощеподібні
|
Хвощеві
|
Хвощ великий, хвощ польовий, хвощ лісовий, зимуючий, болотний,
прирічковий.
|
|||||||
Папоротеподібні
|
Поліподієві
|
Поліподієві
|
Аспленієві
|
голокучник звичайний, або щитник Лінея, щитник чоловічий, безщитник
жіночий, страусове перо звичайне, сальвінія плаваюча
|
|||||
Багатоніжкові
|
багатоніжка звичайна, оноклея
|
||||||||
Циатейні
|
орляк звичайний, ключ-трава, листовик
|
||||||||
Сальгінієві
|
Сальвінієві
|
Марсилієві
|
Пілюльниця куленосна,
|
||||||
Декоративні папороті
|
Адіантум
венерин волос, аспленіум цибуленосний, нефролепіс піднесений, платицеріум, чи
оленячий ріг, іптеріс (орляк) критський, болібітес Геделоті, папороть
індійський водяник, папороть таїландський крилоподібний, сальвінія плаваюча
Водяна
папороть азола, марсилія деревоподібнв папороть диксонія
|
||||||||
Голонасінні
|
Саговникові
|
Саговник поникаючий (хлібне дерево)
|
|||||||
Хвойні
|
Модрина даурська, ялина європейська, сосна звичайна, секвоя, тис ягідний,
ялиця, кедр, ялівець
|
||||||||
Гнетові
|
Ефедра ламка, двоколодкова, хвощова
|
||||||||
Гінкгові
|
Гінкго дволопатеве
|
||||||||
Відділ
|
Клас
|
Родина
|
Рід
|
Представники
|
|||||
Голонасінні
|
Хвойні
|
Соснові Pinaceae
|
Сосна Pinus
|
Сосна
звичайна Pinus silvestris
Кедрова
сосна Pinus sibirica
|
|||||
Модрина Larix
|
Модрина
сибірська Larix sibirica
Модрина даурська Larix dahurica
|
||||||||
Кедр Cedrus
|
Кедр
гімалайський Cedrus deodara
Кедр
ліванський Cedrus libani
|
||||||||
Ялиця Abies
|
Ялиця
сибірська Abies sibirica
Ялиця
кавказька Abies nordmanniana
Ялиця
бальзамічна Abies balsamae
|
||||||||
Ялина Picea
|
Ялина
звичайна Picea abies
Ялина
сибірська Picea obovata
|
||||||||
Кипарисові Cupressaceae
|
Яловець Juniperus
|
Яловець звичайний Juniperus communis
Яловець
козацький Juniperus sabina
Яловець
високий Juniperus taxifolia
|
|||||||
Кипарис Cupressus
|
Кипарис
пірамідальний Cupressus sempervirens
Кипарис
вічнозелений Cupressussempervirens
var sempervirens
|
||||||||
Туя Thuya
|
Туя
західна Thuya occidentalis
Туя
східна Thuya orientalis
|
||||||||
Тисові Taxaceae
|
Тис Taxus
|
Тис
ягідний Taxus baccata
|
|||||||
Назва відділу
|
Клас
|
Підклас
|
Порядок
|
Родина
|
Представники
|
Покритонасінні
|
Дводольні
|
Розоцвіті
|
Розові
|
Глід, шипшина, троянда, слива, калина, гусячі лапки , горобина, гравілат,
яблуня, суниця, полуниця, перстач, малина, ожина.
|
|
Бобоцвіті
|
Бобові
|
Люпин, люцерна посівна, конюшина лучна, квасоля, боби кормові, акація
срібляста (мімоза), катальпа, буркун, солодка гола, чорне, червоне та
сандалове дерево, дрік красильний, еспарцет посівний, робінія (біла акація),
сочевиця харчова, чина бульбиста До Червоної книги України – астрагал
дніпровський, карагана скіфська, зіновать біла, зіновать подільська,дрік
донський, люцерна приморська,горох високий, чина ряба.
|
|||
Складноцвіті
|
Айсрові, складноцвіті
|
Цикорій, соняшник, , мати-й –мачуха, жоржини, гербери, ехінацея, череда три роздільна, пижмо
звичайне, амброзія, ,лопух справжній, будяк пониклий, осот польовий, ромашка,
нагідки, хризантема, цмин пісчаний, чорнобривці. До Червоної книги України -
деревій голий, айстра альпійська, волошка карпатьсяка, волошка
донецька,білотка альпійська, серпій донський, арніка гірська, котячі лапки
карпатьські
|
|||
Пасльоноцвіті
|
Пасльонові
|
Картопля, помідори, перець, блекота чорна, беладонна, паслін чорний,
тютюн, петунія гібридна, дурман звичайний, паслін бульбастий, скоп олія,
фізаліс звичайний.
До Червоної книги України – беладонна звичайна, скоп олія карніолійська.
|
|||
Хрестоцвіті
|
Хрестоцвіті
|
Хрін, капуста, грицики звичайні, талабан польовий, гірчиця польова,
сарептська, чорна, редька, редиска, рижій, ріпак, суріпка звичайна, гикавка
сіра, свиріпа, рапс. До Червоної книжки- капуста кримська, жеруха грецька,
лунарія оживаюча, шиверекія подільська
|
|||
Однодольні
|
Лілієцвіті
|
Лілійні
|
лілії,
тюльпани, гіацинти,
крокуси. Зірочки маленькі, вішалка розлога, гадюча цибулька. До Червоної книги
України - рябчик шаховий, рябчик малий, рябчик
руський, лілія лісова, тюльпан гранітний, тюльпан дібровний, тюльпан
скіфський, тюльпан Шренка
|
||
Злакоцвіті
|
Злакові
|
Бамбук, пирій, жито, пшениця, овес, кукурудза, ячмінь,
тонконіг лучний, тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, стоколос безостий,
житняк гребінчастий, костриця лучна, рис, очерет, шовкова трава, плоскуха,
мишій. До Червоної книги України – пирій крейдяний, усі види роду Ковила,
тонконіг різнобарвний.
|
|||
Цибулевоцвіті
|
Цибулеві
|
цибуля,
часник, черемша, цибуля-порей, цибуля-батун. До Червоної книги України – цибуля
лінійна, цибуля коса, цибуля пряма, цибуля ведмежа.
|
ТАБЛИЦЯ 10. РЕГУЛЯТОРНІ
СИСТЕМИ
Нервова регуляція
|
|
Здійснюється нервовою системою, яка має надзвичайно
важливе значення для багатоклітинних організмів:
•
Через нервову систему замикаються всі рефлекси
•
Регулює роботу органів і систем органів
•
Узгоджує між собою діяльність різних органів і систем органів
•
Забезпечує зв’язок організму із зовнішнім середовищем і здійснює
пристосування організму до змінених умов середовища
|
Здійснює свій вплив швидко, за частки секунди
Короткочасний вплив (доки діє подразник)
Здійснює вплив на окремі органи або групи м’язів
Фізична природа. Нервовий імпульс —електричний
сигнал
|
Гуморальна регуляція
|
|
Давня форма взаємодії клітин і органів.Це
координація фізіологічних і біохімічних процесів, здійснювана через рідкі
середовища організму (кров, лімфу, тканинну рідину) за допомогою біологічно
активних речовин, гормонів, що їх виділяють клітини, органи й тканини в
процесі їхньої життєдіяльності
|
Значно повільніший вплив — доки речовини накопичаться в
крові
Тривалий вплив — протягом хвилин і навіть годин (доки
речовини не зруйнуються)
Викликають реакції, які можуть охоплювати весь організм
Хімічна природа. Дія хімічних речовин (у першу чергу
гормонів)
|
Імунна регуляція
|
|
Здійснюється імунною системою: червоний кістковий
мозок, тимус, селезінка, лімфатичні вузли, а також скупчення лімфоїдної
тканини по ходу травних і дихальних шляхів. Ця система розпізнає, переробляє
й усуває сторонні частини (антигени). Центральне місце серед клітин імунної
системи посідають лімфоцити
|
Різні форми імунної відповіді
Утворення циркулюючих із кров’ю специфічних антитіл
(«гуморальний імунітет»)
Поява підвищеної кількості Т-лімфоцитів («клітинний
імунітет»)
Поява Т- і В-лімфоцитів, які живуть тривалий час і
мають «імунну пам’ять»
Виникнення алергії
|
Таблиця 11.
Цикли розвитку паразитичних червів
Назва черва
|
Хвороба, яку викликає
|
Місце, де паразитує
|
Остаточний хазяїн
|
Проміжний хазяїн
|
Цикл розвитку
|
Сисун печінковий, або фасціола
 |
Фасціольоз
|
Жовчні протоки печінки, жовчний міхур, підшлункова залоза
|
Травоїдні ссавці: велика і дрібна рогата худоба, людина
|
Ставковик малий
|
Яйце – війчаста личинка мірацидія (ділиться партеногенетично) – молюск ставковик
малий (печінка) – спороциста (ділиться партеногенетично) – редії – церкарії з
присоками, мають хвостик – інцистування - перетворення на адолескарії – остаточний хазяїн.
|
Сисун котячий, або сибірський опісторх
 |
Опісторхоз
|
Печінка, жовчний міхур, підшлункова залоза
|
Людина, коти, собаки, тварини, які живляться сирою рибою.
|
Прісноводний черевоногий молюск бітінія, риба
|
Яйце – мірацидії – молюск бітінія (печінка) - спороциста – редії – церкарії – риба 9підшкірна
клітковина і м’язи) – метацеркарії – остаточний хазяїн
|
Ланцетоподібний сисун
 |
Дикроцеліоз
|
Печінка
|
Велика та дрібна рогата худоба, рідше людина
|
Наземні черевоногі молюски, мурахи з роду Fonmica
|
Яйце – молюски – мірацидій – печінка молюска – спороцист І порядку –
спороцист ІІ порядку – церкарії – легені молюсків – інцистування – слиз –
мурахи – метацеркарії – остаточний хазяїн.
|
Сисун легеневий
 |
Парагонімоз
|
Легені
|
Людина, м’ясоїдні тварин і свині
|
Молюски, краби, раки
|
Яйце – мірацидії – молюск – спороциста – редії – церкарії – краби, раки –
метацеркарії – остаточний хазяїн
|
Свинячий ціп’як, озброєний
  |
Теніоз, цистеркоз
|
Тонка кишка
|
Людина
|
Свиня, інколи людина, фіна локалізується у м’язах, в очах, у головному
мозку людини.
|
Яйце – свиня – шдунок – шестигачкова онкосфера – цистицерки – людина.
Людина - яйце – онкосфера – кишечник – м’язи, кістки, підшкірна
клітковина, мозок - фіницистицерки
|
Ціп’як неозброєний, бичачий
  |
Теніаринхоз
|
Кишки
|
Людина
|
ВРХ
|
Яйце – онкосфера – сіно з проглотидами – ВРХ – шлунок – шестигачкові онкосфери
– м’язи – фіни – цистерки -людина
|
Ціп’як карликовий
 |
Гіменолепідоз
|
Тонка кишка
|
Людина
|
Людина, інколи – борошняний жук
|
Яйце – продукти харчування – рот, ШКТ – онкосфери – ворсинки кишки –
фінуцистицеркоїд – доросла особина
|
Стьожак, лентець широкий
 |
Дифілоботріоз
|
Тонка кишка
|
Людина
|
Циклоп, риба
|
Яйце – війчаста личинка корацидій – рачок-циклоп – війчастий корацидій –онкосфера
з гачками – процеркодій – риба, яка з’їла рачка - м’язи – плероцеркоїд – хижа риба – статева система,
ікра, м’язи – остаточний хазяїн
|
Ехінокок
 |
Ехінококоз
|
Шлунково-кишковий тракт
|
Хижі тварини родини собачих (собаки, вовки, шакали)
|
Травоїдні ссавці (ВРХ, свині, кролі, людина)
|
Яйце – вода, їжа, брудні немиті руки – людина – онкосфери – печінка –
легені, серце,, головний мозок – фіна (ехінококва пухлина)
|
Альвеокок
 |
Багатокамерний, або альвеолярний ехінококоз
|
ШКТ – тонкий кишечник, легені
|
Лисиці, собаки, коти
|
Гризуни, інколи людина
|
Яйце – проміжний хазяїн - онкосфери
– печінка – фіна – остаточний хазяїн
|
Аскарида людська
 |
Аскаридоз
|
Тонка кишка
|
Людина
|
геогільмінт
|
Яйце – ґрунт – забруднена їжа, руки – людина – кишки – личинка – стінки кишок
– печінка – праве передсердя – правий шлуночок – мале коло кровообігу –
легені – бронхи – трахеї – гортань – глотка – ШКТ (тривалість міграції 14-15
днів) – 2,5 – 3 місяці – статевозріла форма.
|
Гострик
 |
Ентеробіоз
|
Нижні відділи тонкої кишки
|
Людина
|
геогільмінт
|
Яйце - - рот – ШКТ – доросла особина
|
Волосоголовець людський
 |
Трихоцефальоз
|
Сліпа кишка, верхні відділи тонкої кишки
|
Людина
|
геогельмінт
|
Яйце – ґрунт – заражені овочі чи фрукти – людина – ШКТ – статевозріла
особина
|
Трихінела
 |
Трихінельоз
|
Тонка кишка
|
Людина, хижі, всеїдіні ссавці (свині, дикі кабани), гризуни, котячі
|
свині
|
Яйце – личинки – лімфатична система – м’язи: міжреберні, жувальні,
дельтоподібні, литкові - інвазійне м’ясо – людина - ШКТ трихінельозні капсули
розчиняються, а личинки через 2-3 дні стають статевозрілими
|
Ришта
 |
Дракункульоз
|
Підшкірна клітковина, суглоби, переважно нижніх кінцівок
|
Людина, собаки, кішки
|
Прісноводні ракоподібні рачки
|
Остаточний хазяїн – пухир на нозі – личинка – циклоп – мікрофілярії –
остаточний хазяїн заковтує інвазійного циклопа – шлунок мікрофілярії –
кровоносні і лімфатичні судини – підшкірна клітковина.
|
Таблиця 12. Мітоз – непрямий поділ клітини
|
Назва фази
|
Що відбувається
|
Формула запису генетичного
матеріалу, тривалість фази
|
|
|
Інтерфаза:
|
Пресинтетичний, або
постмітотичний період (G1)
|
Обмінні процеси: синтез
РНК, білків-ферментів, АТФ, нагромадження нуклеотидів ДНК.
|
Диплоїдний
набір хромосом, кожна хромосома складається з однієї хроматиди, а кожна
хроматида містить одну молекулу ДНК.
2n1chr2c (с – кількість молекул ДНК в одній парі гомологічних
хромосом)
Від
декількох годин до декількох років і навіть десятиліть залежно від типу
клітини
|
|
Синтетичний період (S)
|
Реплікація молекул ДНК.
Подвоєння хроматид.
Відбуваються обмінні
процеси (синтез білків, РНК), клітина збільшується в розмірах. Подвоюються
центріолі.
|
2n2chr4c, від декількох хвилин до 6-12 годин
|
|
|
Постсинтетичний, або
премітотичний період (G2)
|
Продовжується синтез РНК і білків (переважно для
побудови мікротрубочок мітотичного апарата), нагромаджується енергія АТФ,
згасають обмінні процеси
|
2n2chr4c, 3-4 години
|
|
|
Профаза
|
Конденсація хромосом,
зникнення ядерця, розпад ядерної оболонки, починає фомуватися веретено
поділу - центріолі розходяться до
полюсів
|
2n2chr4c
|
|
|
Метафаза
|
Хромосоми розташовуються по екваторі, остаточно формується веретено поділу
Хромосоми максимально
спіралізуються. Тому підрахунок і вивчення хромосом проводять саме в даний
період.
|
2n2chr4c
|
|
|
Анафаза
|
Кожна хромосома розщеплюється в ділянці центромери на 2
хроматиди, які з цього моменту називаються дочірніми хромосомами. Нитки
веретена поділу скорочуються і відтягують дочірні хромосоми до протилежних
полюсів клітини.
|
2n1chr2c
|
|
|
Телофаза
|
Хромосоми
деконденсуються, формуються нові ядерні оболонки і ядерця,
відбувається поділ цитоплазми: у тваринних клітин шляхом перетяжки, а в
рослинних – шляхом побудови мембрани, починаючи із середини клітини переважно
з міхурців комплексу Гольджі.
|
2n1chr2c
|
|
Біологічне значення мітозу: точний розподіл хромосом і генетичної інформації, яка міститься в них, між
дочірніми клітинами, що забезпечує сталість каріотипу і генетичну наступність у
життєдіяльності: ріст, розвиток і відновлення тканин і органів організму.
Амітоз –прямий поділ
клітини. Спочатку відбувається поділ ядерця, а потім ядра на дві або декілька
частин шляхом перетяжок, далі цитоплазма перешнуровується й утворюються
дві або кілька дочірніх клітин. Шляхом
амітозу діляться деякі еукаріотичні клітини рослин (ростучі бульби картоплі,
ендосперму насіння) і тварин, які перебувають в несприятливих умовах, н-д,
клітини ушкоджених тканин, печінки, епітелію сечового міхура, рогівки ока.
Мейоз – різновид мітозу,
у результаті якого з особливих соматичних клітин, що мають диплоїдний набір
хромосом (2n), утворюються статеві клітини (у тварин і
насінних рослин) або спори (у спорових рослин) з гаплоїдним (1n) набором хромосом.
|
Ознака
|
Мейоз
|
|||
|
Які клітини вступають у поділ?
|
Первинні статеві клітини (2п)
|
|||
|
Кількість поділів
|
2
|
|||
|
Які клітини утворюються в процесі поділу?
|
4 статеві (п)
|
|||
|
Фази
|
Мейоз І(редукційний поділ)
|
Формула запису генетичного матеріалу
|
Мейоз ІІ (екваційний поділ)
|
Формула запису генетичного матеріалу
|
|
·
інтерфаза
|
Підготовка клітини до поділу, подвоєння ДНК
|
2n2chr4c
|
Інтеркінез: Між І та ІІ поділом дуже
короткий: у ньому не відбувається реплікація ДНК, хромососми не встигають
повністю деспіралізуватися і клітина швидко вступає в мейоз ІІ.
|
1n2chr2c
|
|
·
профаза
|
Конденсація хромосом, зникнення ядерця, розпад ядерної оболонки, може
відбуватися кон’югація й кросинговер, починає формувася веретено поділу
|
2n2chr4c
|
Конденсація хромосом, зникнення ядерця, розпад ядерної оболонки, формується веретено поділу
|
1n2chr2c
|
|
·
метафаза
|
По екваторі розташовуються біваленти (тетради), їх кількість відповідає гаплоїдному набору
хромосом, закінчення формування веретена поділу
|
2n2chr4c
|
Хромосоми вибудовуються по екваторі, закінчення формування веретена поділу
|
1n2chr2c
|
|
·
анафаза
|
До полюсів розходяться гомологічні хромосоми із двох
хроматид
|
1n2chr2c
|
До полюсів розходяться хроматиди
|
1n1chr1c
|
|
·
телофаза
|
Хромосоми деконденсуються, формуються нові ядерні оболонки і ядерця
|
1n2chr2c
|
Хромосоми деконденсуються, формуються нову ядерні оболонки і ядерця
|
1n1chr1c
|
Значення мейозу:
джерело комбінативної мінливості – перекомбінація генетичного матеріалу (кросинговер)
та випадкове розходження гомологічних хромосом і хроматид до одного або до
іншого полюса. Це забезпечує пристосування організмів до виживання в
різноманітних умовах існування і широко використовується людиною в селекції.
Немає коментарів:
Дописати коментар