Тести 6 клас

Тестові завдання до теми „Мохоподібні”

1.         Ознаки мохоподібних:

а)         багаторічні трав'янисті рослини заввишки 10-20 см;

б)         відділ об'єднує близько 35 тис. видів;

в)         віддають перевагу вологим місцям існування;

г)         ростуть лише на деревах;

д)         виникли близько 400 млн років тому;

е)         у життєвому циклі переважає гаметофіт.

2.         Гаметофіт моховидних є:

а)         сланню (таломом);

б)         листостебловою структурою;

в)         багатоклітинною ниткою.

3.         Спорофіт моховидних є:

а)         багатоклітинною ниткою;

б)         коробочкою на ніжці зі спорами.

4.         Протонема мохів — це:

а)         нитчаста стадія розвитку гаметофіта;

б)         нитчаста стадія розвитку спорофіта;

в)         коробочка на ніжці.

5.         Пристосування мохів до перенесення несприятливих умов:

     а)     здатні висихати й відновлювати процеси життєдіяльності за умов зволоження;

б)         утворюють спори;

в)         утворюють гамети;

г)         фотосинтез може відбуватися за умов слабкого освітлення;

д)         здатні поглинати вологу всією поверхнею тіла.

6.         Листостеблову будову мають мохи:

а) маршанція;          б) сфагнум;

в) зозулин льон (політрих).

    7.      Рослини, в яких органи розмноження розташовані на різних осо­бинах:

а) дводомні;             б) однодомні.

8.         Органи прикріплення до ґрунту в мохів:

а) корені;                                    б) ризоїди.

9.                                       Значення мохів у природі:

а) регулюють режим вологості в природних угрупованнях;       

б) захищають ґрунти від ерозії, беруть участь в утворенні торфу;

в) спричиняють заболочування ґрунтів;                   

г) здатні накопичувати різноманітні сполуки;

д) утворюють перегній.                                              
10. Значення мохів у житті людини:

а) торф — цінне добриво;                                          

б) сфагнові мохи — перев'язочний матеріал;

в) торф використовують як пальне, для одержання спирту,
фіну, нафталіну, карболової й оцтової кислот.

11. До відділу Мохоподібні належать:

а) маршанція мінлива, б) ламінарія, в) політрих звичайний, г) фукус.

12. Які мохи називають білими:

а) сфагнум, б)  маршанція мінлива; в) плеврозіум Шредера; г) дикранум.

Тестові завдання до теми „Плауноподібні. Хвощеподібні.”

1.         Для Плауноподібних характерними є такі ознаки:

а)         вони є найдавнішими з-поміж сучасних вищих спорових росли?

б)         у життєвому циклі переважає спорофіт;

в)         мають дійсні корені;

г)         пагони дихотомічне галузяться;

д)         у життєвому циклі переважає гаметофіт;

е)         спорангії утворюються на особливих листах — спорофілах.

2.         Давні плауни, хвощі — рослини:

а) дерева;           б) трави;         в) чагарники.

  3. Спорангії у плаунів розташовані на:

а) листах спорофілах;    б) нижньому боці листка.

4.         Спорофіт плауноподібних має:

     а) кореневище з додатковими коренями;

б) стебло;                          в) листки;

г) стробіл;                        д) ризоїди.

    5.      Група спорангіїв на верхівці пагона — це:

а)  ризоїди;

б)   стробіл (спороносний колосок).

    6.      Значення плауноподібних:

а)   лікарські рослини;

б)  використовуються в їжу;

в)   декоративні рослини;

г)   утворили шари кам'яного вугілля — сировини для одержання коксу, смол;

д)  спори плаунів використовують як дитячу присипку, у фармако­логії.

7. Для хвощевидних характерними є такі ознаки:

а)         є сучасними й вимерлими видами;

б)        у життєвому циклі переважає спорофіт;

в)         тіло розчленоване на вузли та міжвузля;

г)         листки мають вид зубчиків;

д)        фотосинтез відбувається в стеблі;

е)         підземний орган — кореневище з придатковими коренями;

ж)        сучасні види — трав'янисті рослини.

8.         Хвощі — рослини:

а) рівноспорові;          б) різноспорові.

9.         Гаметофіти хвощів:

а) двостатеві;               б) роздільностатеві.

10.       Ріст рослин, що відбувається за рахунок поділення клітин твірної тканини біля основи міжвузлів, є:

а) верхівковим;           б) вставним.

11.       Гаметофіти хвощів є:

а)         зеленими, самостійними пластинками;

б)        багатоклітинними нитками;

в)         коробочками на ніжці.

    12.   Хвощі використовуються для (в, як):

а) шліфування металу, дерева; б) чищення посуду;

в) медичних цілей;      г) одержання крохмалю;

д) їжу;                          е) індикатори кислих ґрунтів.

Тестові завдання до теми „Папоротеподібні”

1. Які ознаки характерні для папоротеподібних:

а) Сучасні й викопні трав’янисті та дерев’янисті рослини;

б) у життєвому циклі переважає спорофіт;

в) рівноспорові та різноспорові рослини;

г) спорофіт має підземне кореневище з придатковими коренями та пір’ясті листки-вайї;

д) тіло розчленоване на вузли та міжвузля;

е)         у життєвому циклі переважає гаметофіт.

2.         Спорангії в папороті:

а)         зібрані в соруси з нижнього боку листків;

б)         знаходяться на особливих спороносних вайях;

в)         зібрані в спороносні колоски.

3.         Спорофіт папоротей — це...

а)         невелика зелена серцеподібна пластинка, на якій знаходяться
антеридії й архегонії;

б)         рослина, що має підземне кореневище, коротке стебло та пір'­ясті листки-вайї;

в)         багатоклітинна підземна нитка.

4. Сукупність спорангіїв у папоротей називають:
а) ризоїдами;                    б)стробілом;
в) сорусом;                       г) спорофілом.

5. Гаметофіт папороті — це...

а)         багатоклітинна нитка, що розвивається під землею;

б)         серцеподібна, невелика зелена пластинка, на якій розташовані архегонії й антеридії, прикріплюється до ґрунту ризоїдами;

в)         рослина з коротким стеблом і пір'ястими листками, підземний орган якого — кореневище з придатковими коренями.

6.         Папороті віддають перевагу вологим місцям існування, тому що:

а)         запліднення в папоротей можливе лише за наявності вологи;

б)         вони мають поверхнево розташовану кореневу систему;

в)         вони є тіньовитривалими й вологолюбними видами.

7.         До Червоної книги України занесено такі види папоротевидних:
а) адіантум венерин волос;       б) щитник чоловічий;

в) марсилія чотирилиста;         г) вудсія альпійська.

8.         Способи розмноження папоротевидних:

а) безстатеве;             б) вегетативне;

в) чергування безстатевого та статевого.

9.         Папоротевидні — рослини:

а) різноспорові;        б) рівноспорові.

10. Значення папоротей:

а)            брали участь в утворенні кам'яного вугілля;

б)           лікарські рослини;

в)           декоративні рослини;

г)            беруть участь у формуванні рослинних угруповань;

д)           природні індикатори кислих ґрунтів.

ТЕСТИ З БОТАНІКИ

1.                      Будову рослин вивчає наука: а) екологія, б) фенологія, в) ботаніка, г) біологія, д) зоологія.

2.                      Складні листки має рослина: а) дуб, б) береза, в) каштан, г) клен.

3.                      Кореневі волоски характерні для зони: а) поділу, б) провідної, в) росту, г) всисної.

4.                      Розмноження за участю гамет називають: а) вегетативним, б) нестатевим, в) статевим.

5.                      Рослини, що мають і маточкові, і тичинкові квітки називають: а) дводомними, б) однодомними, в) нестатевими, г) одностатевими.

6.                      Установіть послідовність розміщення тканин на поперечному зрізі стебла в напрямку від середини до поверхні:

А. деревина

Б. серцевина

В. луб

Г. камбій

7. Встановіть відповідність:

1. Частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла.         А. Чашечка

2.Частина маточки, що з’єднує зав’язь із приймочкою.          Б. Квітконіжка

3.Ниткоподібна частина тичинки.                                              В. Стовпчик

4.Сукупність чашолистків.                                                          Г. Тичинкова нитка

8. Виберіть правильні твердження:

А. Квітка забезпечує статеве розмноження.

Б. Квітка або суцвіття розвиваються з вегетативної бруньки.

В. Мичкувата коренева система представлена тільки додатковими коренями.

Г. Ріст – це збільшення розмірів і маси організмів.

Д. Квітки всіх перехреснозапильних рослин запилюють комахи.

Е. Зигота має диплоїдний набір хромосом, а гамета – гаплоїдний.

9. Які пластиди надають забарвлення плодів томатів: а) лейкопласти, б) хлоропласти, в) хромопласти.

10. До вегетативних органів рослин належать: а) корінь, б) квітка, в) плід, г) листок.

11. Прості листки має рослина: а) конюшина, б) горобина, в) липа, г) картопля.

12. Найбільше хлоропластів міститься в тканині: а) губчастий, б) стовпчастій, в) покривній, г) провідній.

13. Суцвіття «кошик» характерне для рослини: а) береза, б) конюшина, в) ромашка, г) подорожник.

     14. Установіть послідовність будови частин квітки, починаючи з квітконіжки:

А. тичинки і маточка

Б. квітконіжка.

В. квітколоже

Г. віночок

Д. чашечка

15. Встановіть відповідність:

1.                       Розширена верхня частина маточки.                                              А. Квітколоже

2.                       Частина квітки, що складається з пиляка й тичинкової нитки.   Б.  Пелюстки

3.                       Видозмінені листки, що становлять віночок квітки.                    В. Приймочка

4.                       Верхня розширена частина квітконіжки.                                       Г. Тичинка

16. Виберіть правильні твердження:

А. Більшість вітрозапильних рослин квітне до розпускання листків.

Б. Усі квітки мають тичинки і маточки.

В. Основою вегетативного розмноження є регенерація.

Г. Унаслідок запліднення виникає клітина – гамета.

Д. Продихи знаходять у всіх рослин тільки на нижньому боці листка.

Е. Клітини шкірки листка прозорі.

Тести до теми «Водорості»

1. Як називається наука про водорості:

А)  ботаніка

Б) мікологія

В) альгологія                                                                                           

Г) бріологія

Д) ліхенологія

2. Цій групі рослин характерний такий тип живлення:

А)  гетеротрофний

Б) сапротрофний

В)  автотрофний

Г)  водяний

3. Як по-іншому називають хлорофіл, який міститься в хлоропластах:

А) хромопласти

Б)  лейкопласти

В)  гемоглобін

Г)  хроматофор

4. Яку назву має тіло водорості:

А)  талом

Б)  тулуб

В) стовбур

Г) оболонка

5.Яка водорость утворює море без берегів:

А) фукус

Б) ламінарія

В)  саргас

Г)  улотрикс

6. Яку поживну речовину запасають зелені водорості:

А)  олію

Б) ламінарин

В) багрянковий крохмаль

Г) крохмаль

Д)  глікоген

7. До зелених водоростей відносяться:

А) хламідомонада,ацетабулярія, спірогіра, хлорела

Б) хламінодомонада, пінулярія, кораліна, ламінарія

В) хлорела, навікула, макроцист,філофора

Г)  порфіра, саргас, ламінарія, спірогіра

8. Яку назву має мул, утворений із панцирів діатомових водоростей:

А) вапняк

Б) діатоміт

В) пісок

Г) торфяник

9. Які водорості утворюють водоростеве вугілля:

А) червоні

Б) бурі

В) зелені

Г) діатомові

10. Яку зелену водорість донедавна вважали "їжею майбутнього":

А) хлорелу

Б) хламідомонаду

В) спірогіру

Г) вольвокс

11. Виберіть найбільшу зелену водорость :

А) спірогіра

Б) кладофора

В) ульва

 Г) улотрикс

12. Яку назву має речовина, яку добувають для харчової промисловості і для мікробіологічних лабораторій:

А) йод

Б) агар

В)  альгінати

Г) олія

13. Яка зелена водорость має стрічкоподібні спіральні хлоропласти:

А) ульва

Б) улотрикс

В) хламідомонада

Г) спірогіра

14. Який пігмент визначає забарвлення бурих водоростей:

А) жовтий

Б) зелений

В) червоний

Г) коричневий

15. Для якого відділу водоростей характерний кремнистий панцир:

А) зелені

Б) діатомові

В) бурі

Г) червоні

16. У якого відділу водоростей ні спори, ні гамети не мають джгутиків:

А) зелених

Б)  бурих

В)  діатомових

Г) червоних

17.Яку поживну речовину запасають бурі водорості:

А) олію

Б) ламінарин, олію, йод

В)  крохмаль

Г) глікоген

18. Яка водорость приймає участь в утворенні коралових рифів:

А) кораліна

Б) фукус

В) саргас

Г) філофора

19. Як називається орган прикріплення деяких водоростей:

А) корінь

Б) прищепка

В) ризоїд

 Г) суглоб

20. Яка група водоростей зустрічається на глибині понад 250 м:

А) зелені

Б) бурі

В) діатомові

Г) червоні

21. Яка водорість розмножується тільки нестатево:

А) хламідомонада

Б) ламінарія

В)  хлорела

Г) фукус

22 Для чого деяким водоростям необхідні скоротливі вакуолі:

А) вони видаляють неперетравлені рештки

Б) вони допомагають водорості рухатися

В)  вони допомагають у розмноженні

Г) вони видаляють надлишок води

23. Які водорості беруть участь у руйнуванні підводних споруд, мостів:

А)  діатомові

Б) бурі

В)  червоні

Г) зелені

24. Які водорості можуть вказати на морські родовища кольорових металів:

А)  бурі

Б)  діатомові

В)  червоні

Г)  зелені  

Відділ бурі водорості. Бурі водорості — виключно багатоклі­тинні рослини. У даний час їх налічується близько 1500 видів. Загальною зовнішньою ознакою служить жовто-буре забарвлення їх слані, зумовлене великою кількістю жовтих і бурих пігментів. Розміри їх дуже різноманітні: від десятих часток міліметра й де­кількох міліметрів до десятків метрів. Так само різноманітна й форма слані. Зустрічаються ниткоподібні, кірковидні, кулясті, пластинчаті, кущоподібні рослини. Слані більшості  ви­дів містять газові пухирці, утримуючі водорості у вертикальному положенні. У багатьох видів бурих водоростей слань складається з декількох низок клітин, які щільно сполучені між собою по всій довжині та нагадують паренхіму вищих рослин. В багаторядних сланях можна розрізнити кору з інтенсивно забарвлених клітин, що містять велику кількість хлоропластів, і серцевину, котра складається з безбарвних клітин. Серцевина служить для транс­портування продуктів фотосинтезу й виконує механічну функцію. Таким чином, у бурих водоростей намічається поділ клітин слані на тканини.

  Клітини бурих водоростей мають одне ядро, вкриті слизом стінки, що складаються з внутрішнього целюлозного шару й зов­нішнього пектинового шару. Запасні поживні речовини — полі­сахарид ламінарії та шестиатомний спирт маніт. Бурі водорості завжди прикріплені до ґрунту або інших рослин. Прикріплення здійснюється за допомогою виростів — ризоїдів. Поширені вони у всіх водах — від тропічних до приполярних. Найбільш часто їх зарості зустрічаються на глибинах до 6-15 м., але відомі випадки зростання бурих водоростей на глибині 100 і навіть 200 м.

 Відділ червоні водорості, або багрянки. Червоні водорості ви­ділили із справжніх водоростей у самостійне підцарство рослин­ного світу. Ця група включає близько 4 000 видів, з числа яких переважна більшість — мешканці дна морів і лише небагато форм зустрічаються в прісних водах.

  Своєрідність червоних водоростей полягає перш за все в набо­рі пігментів. Крім звичайних хлорофілів і каротиноїдів у пласти­дах багрянок містяться так звані фікобіліни, які зустрічаються ще тільки у синьо-зелених водоростей. Різні співвідношення цих пігментів визначають різноманітність забарвлення — від яскраво-червоного до голубувато-зеленого й жовтого. У результаті фотоси­нтезу в цитоплазмі клітин відкладається особливий крохмаль, який за складом близький до глікогену. Інша важлива особли­вість — складний статевий процес, відмінний від статевого роз­множення інших водоростей. Гамети й спори червоних водоростей позбавлені джгутиків і нерухомі. Запліднення здійснюється при пасивному перенесенні чоловічих статевих клітин до жіночого статевого органу.

  Більшість багрянок мають розміри від декількох сантиметрів до 1 м., хоча зустрічаються і одноклітинні організми.

  Зовнішня будова червоних водоростей дуже різноманітна. Се­ред них є форми ниткоподібні й пластинчаті, циліндрові та кірко-видні, у вигляді шнурів або розгалужених кущиків. Вони завжди прикріплені до каменів, черепашок тощо за допомогою ниткопо­дібних виростів — ризоїдів. Червоні водорості мешкають на різ­них, у тому числі великих, глибинах (до 200 м.). У деяких видів (так звані кам'яні водорості) в клітинах відкладається велика кі­лькість карбонату кальцію і магнію. Такі багрянки разом з кора­лами беруть участь в утворенні рифів.

  Червоні водорості відіграють значну роль у житті моря. Разом із бурими вони є найпоширенішими рослинними організмами в морських біоценозах. Вони є джерелом органічної речовини в мо­рі та їжею морським тваринам. Людина використовує деякі види в їжу. У промислових масштабах із них добувають агар, який ши­роко застосовується з харчовою і медичною метою.

  У бурих водоростей зустрічаються всі форми розмноження. Вегетативне розмноження відбувається при випад­ковому відділенні частин слані, лише у деяких видів для цього існують спеціальні пупки. Спорове розмножен­ня здійснюється шляхом утворення гаплоїдних спор, які розвиваються в гаплоїдні рослини статевого покоління — гаметофіти. Статевий процес пред­ставлений трьома формами: ізогамною, гетерогамною та оогамною. Зиго­та проростає в диплоїдну рослину — спорофіт. Спорофіт утворює рухливі зооспори. У ламінарій гаметофіт існує недовго, тоді як спорофіт — багаторічний.

  Бурі водорості людиною використовуються більш широко в порівнянні з іншими представниками цієї групи. Вони — єдине джерело такого цінного продукту, як альгінати, котрі широко використовуються при приготуванні консервів, фруктових соків, фарбувальних і склеювальних речовин. Застосування альгінатів підвищує якість друкування книг, робить натуральні тканини невицвітаючими і непромокаючими, підвищує стійкість лакофарбних покриттів і будівельних матеріалів. З їх допомогою одержу­ють високоякісні змащувальні матеріали для машин, мазі та пас­ти для фармацевтичної та парфумерної промисловості.

  Широко використовується також шестиатомний спирт маніт, який витягують із бурих водоростей. У медицині він застосову­ється як кровозамінник при хірургічних операціях, у промисло­вості — для виробництва синтетичних смол, фарб, вибухових ре­човин. У сільському господарстві бурі водорості вживаються як кормова добавка. Не втратили свого значення бурі водорості й як сировина для отримання йоду.

Статеве розмноження полягає у формуванні спеціалізованих статевих клітин — чоловічих і жіночих гамет та їх подальшому злитті з утворенням зиготи. При статевому розмноженні у різних видів водоростей гамети бувають трьох основних типів: статеві клітини однакового розміру та форми (ізогамія); не однакові за розмірами й рухливістю чоловічі та жіночі статеві клітини (гете­рогамія); велика та нерухома жіноча статева клітина й невеликих розмірів сперматозоїд із джгутами (оогамія). Чоловічі та жіночі гамети можуть розвиватися на одному організмі чи на різних. Після запліднення диплоїдна зигота проростає і утворює нову слань. У гаплоїдних видів перший поділ зиготи редукційний. Усі подальші клітини, що виникають у процесі зростання, гаплоїдні. Прикладом чергування поколінь у водоростей може бути бура во­дорость ламінарія.

Відділ золотисті водорості, або хризофітові (Chrysophyta). Це одноклітинні, колоніальні, або багатоклітинні (диско-, ниткоподібні або кущисті) здебільшого мікроскопічні організми, максимальної довжини до 2 см, які вільно плавають або прикріплені до субстрату. Хлоропласти золотисто-жовтого або зеленувато-бурого кольору, що зумовлено наявністю, крім хлорофілу, жовтих пігментів. Більшість форм має один-два джгутики, розміщені на передньому кінці клітини. В окремих видів джгутики різної довжини, іноді поряд з джгутиками утворюються псевдоподії. Клітини у багатьох форм голі, у деяких покриті панцирем. Серед золотистих водоростей є гетеротрофні форми, хоча, загалом, це автотрофні організми.

Розмножуються золотисті водорості вегетативним способом -поділом клітин у рухливому стані або в час спокою, а також брунькуванням. Статевий процес відомий лише в декількох видів. Розмноження нестатевим способом – зооспорами. Вони здатні утворювати ендогенні кременисті цисти. Нині золотистих водоростей відомо понад 1000 видів у складі близько 200 родів, які трапляються здебільшого у чистих прісних водах холодної пори року, зокрема, приурочені до сфагнових верхових боліт. Найбільша кількість видів поширена в морях, солоних озерах і ґрунтах.

Значення хвойних. У хвойних лісах нагромаджується велика біомаса. На пісчаних ґрунтах сосна затримує рух пісків, закріп­лює грунт ярів і урвищ. Ліси на схилах гір і по берегам річок зме­ншують весняні паводки і затримують вітри. Сніг в лісі розтає повільно, вода затримується в ґрунті, випаровується поступово, створюється сприятливий мікроклімат для інших рослин, тварин і людини. Ліси й парки міст створюють чисте повітря, збагачують киснем. Багато дерев, особливо хвойні, виділяють фітонциди — речовини, які вбивають мікроорганізми, тому соснові ліси є доб­рим місцем відпочинку і лікування людей.

Хвойні широко використовуються в господарській діяльності людини, перш за все як будівельний матеріал і сировина для це­люлозно-паперової промисловості. При цьому найбільшу площу тайгових лісів займає модрина, потім сосна і ялина. Особливою міцністю і довговічністю відрізняється деревина модрини, яка стійка до гниття. При підсочуванні стовбур модрини дає цінну живицю (терпентин), з якої одержують каніфоль і скипидар. Кора використовується за дубитель. Дуже міцна й красива деревина у тиса, котра не містить смоляних ходів, і кипариса. Секвоя має найціннішу деревину («червоне дерево») і використовується як будівельний і столярний матеріал. Зелена хвоя ялини використо­вується для промислового отримання вітаміну С. Представники класу саговникових здавна використовувалися людиною в їжу. Назва «хлібне дерево» відображає вживання стрижня саговників як джерела крохмалю для приготування особ­ливого продукту — саго. Вживається в їжу і насіння саговникових.

Деревина модрини європейської - дуже цінний будівельний і виробний матеріал. Її використовують у суднобудуванні. вагонобудуванні (замінник дуба), у гідротехнічних спорудах (виготовлення водоспусків, труб, паль тощо), на телеграфні і телефонні стовпи, будівництво будинків (підвалини), шахтні стояки, балки в льохах, на виробництво паркету, дощатої підлоги тощо. З неї виготовляють акумуляторні ящики, рами, двері, ліжка, меблі; квасні винні діжки, великі чани спеціального призначення, а також гонт і облицювальну фанеру. Стружки модрини с гарним набивним і пакувальним матеріалом. Незважаючи на високий вміст смоли в деревині, Її використовують для одержання целюлози (промисловий вихід якої становить 33%) Високо ціниться також деревина інших видів модрини.

Тести до теми «Найпростіші»

1.      Органи пересування евглени зеленої: А. Псевдоподії. Б. Джгутики. В. Війки. Г. М’язи. Д. Кінцівки. Е. Щупальця.

2.      Тварина, яка пересувається за допомогою війок: А. Інфузорія-туфелька. Б.Амеба звичайна. В. Евглена зелена. Г. Плазмодій малярійний. Д. Форамініфера. Е. Радіолярія.

3.      Тварина, яка має клітинний рот. А. Інфузорія-туфелька. Б.Амеба звичайна. В. Евглена зелена. Г. Амеба дизентерійна. Д. Трипаносома. Е. Плазмодій малярійний.

4.      Клас, до якого належить амеба звичайна. А. Найпростіші. Б. Корененіжки. В. Джгутикові. Г. Амеби. Д. Саркодові. Е. Саркододжгутикові.

5.      Паразитичні одноклітинні тварини. А. Вольвокс. Б.Амеба звичайна. В. Амеба дизентерійна. Г. Трипаносома. Д. Сувійка. Е. Плазмодій малярійний.

6.      Найпростіші, які є вільноживучими. А. Амеба звичайна.. Б. Амеба дизентерійна.. В. Вольвокс. Г. Трипаносома. Д. Евглена зелена. Е. Інфузорія-туфелька.

7.      Найпростіші, які живляться міксотрофно: А. Вольвокс. Б. Інфузорія-туфелька. В. Амеба дизентерійна. Г. Плазмодій малярійний. Д. Евглена зелена. Е. Радіолярія.

Установіть відповідність: тварини – таксони.

8.      А. Амеба звичайна             1. Клас Корененіжки, або Саркодові

Б. Евглена зелена                2. Рід Амеби

В. Сувійка.                           3. Клас Джгутикові

Г. Радіолярія                        4. Тип Інфузорія.

9.  Установіть відповідність: тварини – їхні особливості.

      А. Трипаносома                  1. Найпростіші можуть потрапити в організм людини через укус

      Б. Сувійка                                мухи цеце.

      В. Вольвокс                         2. Мікотроф

                                                    3. Збудник сонної хвороби

                                                    4. Сидяча інфузорія нагадує дзвіночок

                                                    5. Колоніальний організм.

10. Органи пересування інфузорії-туфельки: А. Псевдоподії. Б. Джгутики. В. Війки. Г. М’язи. Д. Кінцівки. Е. Щупальця.
11. Тварина, яка пересувається за допомогою псевдоподій: А. Інфузорія-туфелька. Б.Амеба звичайна. В. Евглена зелена. Г. Плазмодій малярійний. Д. Сувійка. Е. Вольвокс.
12. Колоніальна тварина. А. Інфузорія-туфелька. Б.Вольвокс. В. Сувійка. Г. Радіолярія. Д. Трипаносома. Е. Плазмодій малярійний.
13. Рід, до якого належить амеба звичайна. А. Найпростіші. Б. Корененіжки. В. Джгутикові. Г. Амеби. Д. Саркодові. Е. Саркододжгутикові.
14. Найпростіші, які живляться тільки гетеротрофно. А. Вольвокс. Б.Амеба звичайна. В.Вольвокс  Г. Трипаносома. Д. Радіолярія. Е. Інфузорія-туфелька.
15. Тварини класу Корененіжки, або Саркодові. А. Амеба звичайна.. Б. Амеба дизентерійна.. В. Вольвокс. Г. Радіолярія Д. Евглена зелена. Е. Фораменіфера.
16. Тварини, які мають пластиди: А. Вольвокс. Б. Інфузорія-туфелька. В. Амеба дизентерійна. Г. Плазмодій малярійний. Д. Евглена зелена. Е. Амеба звичайна.

Установіть відповідність: тварини – таксони.

17. А. Амеба дизентерійна             1. Тип Інфузорії

Б. Вольвокс                                2. Рід Амеби

В. Інфузорія-туфелька               3. Клас Джгутикові

Г. Малярійний плазмодій         4. Тип Споровики.

18.  Установіть відповідність: тварини – їхнє значення.

      А. Фораменіфера                     1. Живиться клітинами стінок кишечнику  людини

     Б. Амеба дизентерійна             2. Живиться клітинами крові людини                 

      В. Плазмодій малярійний       3. З черепашок цих тварин утворилися поклади крейди

                                                         4.Викликає захворювання людини на дизентерію.

                                                         5. Викликає захворювання людини на малярію.