8 клас. Біологія.

Урок з показом використання дослідних методів навчання учнів.

Тема: Розмноження і розвиток птахів. Поведінка птахів: влаштування гнізд, шлюбна поведінка, турбота про потомство.

Мета: розкрити особливості розмноження й розвитку птахів, показати ознаки їх високої організації; продовжувати формувати вміння порівнювати, робити обґрунтовані висновки, виховувати любов до птахів, дбайливе ставлення в період їх розмноження, інтерес до біології.

Обладнання: завдання до аплікації «Будова травної системи», «Будова дихальної системи», вологі препарати «Розвиток птахів», свіжі яйця, мультимедійний проектор, презентація учнів на дисках, малюнки з зображення гнізд птахів, виставка літератури про птахи, червоні, зелені, жовті картки, альбомний папір, маркери, записи голосів птахів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

Учні працюють в трьох групах заздалегідь сформованих.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ.

Проведення психологічної хвилинки для позитивного налаштування на урок.

Діти сідають, закривають очі та промовляють про себе такі слова: «Я спокійний, я все знаю, в мене гарний настрій, я налаштований на працю».

Далі вчитель пропонує підняти карточку червоного, зеленого чи жовтого кольору, яка на думку дитини відповідає її настрою.

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

2 учнів виконують завдання-аплікацію. Зобразити послідовно будову травної системи птахів – 1 учень, а інший – дихальної системи.

Інші учні виконують вправу «Снігова грудка». Вчитель називає слово, а учні повинні скласти речення або декілька речень з вивченої теми, в якому є це слово. Наприклад, серце. Серце у птахів чотирикамерне. Серце складається з двох передсердь і двох шлуночків.

Кров. Кров у птахів не змішується. Є артеріальна та венозна кров. Оскільки кров не змішується птахи є гомойтермними організмами.

Міхур. Є жовчний міхур. Сечовий міхур відсутній, що полегшує політ птахів.

Мозок. У птахів є спинний та головний мозок. Головний мозок складається з п’яти відділів: довгастого, середнього, проміжного, мозочка та переднього. Найбільш розвинений мозочок, що пов’язано з польотом, а також передній мозок.

Вухо. Є внутрішнє та середнє вухо. Середнє вухо має такі кісточки – стремінце, коваделко, молоточок. В середнє вухо відкривається євстахієва труба, що врівноважує тиск у вусі.

Зір. Органом зору є око. Для птахів характерний колірний зір. Деякі птахи мають дуже гострий зір.

Висновок. Фронтальне опитування

1) Які особливості внутрішньої будови пов’язані з польотом?

2) Як протікає обмін речовин? Яка кров рухається до органів?

3) Чому птахи, порівняно з раніше вивченими тваринами, зайняли панівне положення на Землі?

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

З чого починається життя? (З яйця)

Хто народжується двічі? Птахи. Вперше – коли птах відкладає яйце, а вдруге – коли з’являються пташенята. Якщо вже бути точнішим, слід додати, що в другому випадку пташеня не народжується, а вилуплюється.

На сьогоднішньому уроці ми повинні дізнатися про особливості розмноження й розвитку птахів, а також їх поведінку під час розмноження.

ІУ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1. Особливості будови статевої системи птахів пов’язані з польотом.

Які органи розмноження є в хребетних тварин, яких ми вивчали раніше?

А у птахів такі самі органи чи є особливості пов’язані з польотом?

Особливості: у самок розвивається лише один – лівий яєчник, правий не розвивається, тому що великі яйця в парних яєчниках формуватися не можуть. Лівий яєчник у стані спокою являє собою невеличке й легке дрібнозернисте утворення.

Період формування яйця від моменту проникнення яйцеклітини в яйцепровід до відкладання в різних птахів може тривати 12 – 48 годин.

2. Особливості будови яйця.

Кожен з вас неодноразово бачив та їв яйця. А зараз давайте перевіримо наскільки ви спостережливі. Перед вами є альбомні аркуші. Зараз кожна група повинна відтворити якомога точніше будову яйця. Після закінчення малювання учні пояснюють намальоване. (Під час виконання звучить мелодія П.Чайковського «Лебедине озеро».

Розгляд будови свіжого яйця.

Доповнення вчителя. Яйцеклітина, нагромадивши жовток, у вигляді величезної краплини звисає над яйцепроводом. Щоб піймати це дорогоцінне утворення, яйцепровід у верхній частині видозмінений і має форму лійки. Яйцеклітина точно попадає в ціль. В яйцепроводі яйцеклітина запліднюється і починає кратно ділитися, утворюючи зародок. Після цього вона вкривається кількома захисними оболонками. Спершу – тонким шаром густого білка. На полюсах дозрілого яйця, тобто на тупому й гострому кінцях, цей білок ще густіший, до того ж скручений у спеціальні тяжі, так звані халази. Виходить своєрідний гамак, який дозволяє жовтку з зародковими диском плавати в рідкому білку.

Як ви думаєте, яке значення має така особливість будови? (Вони утримують жовток у центральному положенні, а зародковий диск – завжди зверху, щоб під час насиджування зародковий диск завжди був поряд із джерелом тепла).

Далі вона вкривається двома підшкарлупними оболонками. Зовні вони нагадують тонкий пергамент і дуже схожі на оболонки яєць плазунів.

Про що це свідчить? (Про спорідненість птахів з плазунами).

Одна з цих оболонок охоплює білок, а друга притискається до вапнистої шкарлупи, яку на цей час утворюють особливі залози яйцепроводу.

На тупому кінці яйця обидві оболонки розходяться, утворюючи так звану повітряну камеру. Це – своєрідні легені яйцеклітини. Тут знаходиться повітря, яким дихатиме майбутній зародок. Звичайно, його дуже мало, і зародок швидко задихнувся б, якби свіжі порції повітря весь час не надходили у цю камеру. А як воно потрапляє туди? Адже зовні яйце має вигляд цілісного утворення: така собі маленька фортеця.

Проведення досліду. Обережно розбити яйця. У шкарлупи яйця до половини налити чорну туш, розбавлену водою 1:1. Поставити шкарлупу в стаканчики так, щоб не вилити вміст, і спостерігати за тим, чи з’являться назовні чорні крапочки, а якщо з’являться, то в якій частині шкарлупи їх більше – в тупій чи гострій. Свої спостереження зафіксувати в зошит.

Який висновок можна зробити з цього досліду. У курячих яйцях пор аж 8 -10 тисяч.

Де саме їх більше? (На тупому кінці). Діаметр пор такий малий, що пропустити повітря всередину вони можуть, а назовні – ні. От і виходить, що влаштовані вони так само, як фільтри.

Яке значення пор?

А яка будова сперматозоїда?

Що допомагає сперматозоїду потрапити до яйцеклітини? (Джгутик).

Інформація для сильних учнів. Для птахів характерна явище оогамії – це запліднення при якому чоловічі статеві клітини дрібні, здатні активно рухатись (спермії), а жіноча клітина велика.

Отже, від чого і як захищені яйце й зародок, що в ньому розвивається? (Захищені завдяки оболонкам від тиску, механічних пошкоджень, прямих променів сонця, різких коливань температури. В білку міститься кілька біологічно активних речовин, які вбивають і розчиняють мікроорганізми, якщо їм вдасться потрапити всередину яйця).

Яке призначення жовтка? (Основне джерело енергії).

Звідки зародок бере воду? (З білка, а по-друге,  ембріон може отримати її під час розщеплення жирів, яких також у жовтку досить).

3.  Шлюбна поведінка птахів.

Заплідненню передує шлюбна поведінка птахів. Багато пташиних пісень ми чуємо у квітні, але ще більше в травні, особливо наприкінці місяця, а починається спів з березня. До хору квітневих голосів додається безліч нових свистів і криків. Уявіть, що ми знаходимося серед цих голосів, хто в лісі, а хто на лузі або в степу.

(Звучить запис співу птахів)

Засинаю – іволга співає,

Прокидаюсь – іволга співа.

Не скажу, що часто так буває,

А проте, хоч інколи бува…

Світе красний! Жадібно спиваю

Барви, звуки, пахощі, слова.

Засинаю – іволга співає,

Прокидаюсь  - іволга співа.

Про що говорить такий спів?

Припускають, що весняна пісня самця важлива не тільки як засіб приваблення самки, але і як засіб відлякування інших самців, як сигнал, що означає зайнятість гніздової ділянки.

Чудові голоси в багатьох птахів, спів самців причаровує самок. А чи всі птахи співають? Що роблять птахи, які не вміють співати? На ці запитання ви дасте відповіді коли подивитися презентацію першої групи.

Презентація учнів. (Див. додаток 1)

Завдання-гра. Вчитель включає спів різних птахів, а учні повинні відгадати, хто співає.

4.  Гніздування, відкладання яєць.

Настає момент, коли яйце має вийти з організму птаха. В цей період в усіх птахів воно біле, а в природі ми зустрічаємо такі яйця лише у певних видів. Як ви думаєте яких? У тих птахів, які відкладають яйця в закритих гніздах – в дуплах, норах – або прикривають кладкою пуху. У сов, дятлів, рибалочок, шпаків та інших.

А які яйця у інших видів? (Вони пігментуються. Це допомагає птахам замаскувати кладку).

Звідки ж бере птах усі ці «фарби»? Більшість – із  їжі. З неї-таки черпає він солі кальцію для побудови міцної оболонки яйця – вапнистої шкарлупи. Якщо цього не вистачає, то пташина жертвує кістяком – кальцій починає надходити з кісточок самички. Шкарлупа – це захист для пташеняти, що розвивається в яйці. Але не тільки: вапно з неї згодом піде на утворення кістяка зародка.

Робота з підручником мал. 120 с.183. Різноманітність забарвлення яєць різних видів птахів. Презентація учнів 2 групи «Яйця птахів».

А куди ж птахи відкладають свої яйця? Різні види це роблять по-різному.

Презентація учнів «Різноманітність пташиних гнізд». (Додаткову інформацію дивись у додатку 2)

5. Розвиток птахів.

Від чого залежить розмір яйця? Правда ж, так і кортить сказати: від розміру птаха – чим птах більший, тим більше яйце. Насправді це не так. Дрібніші види несуть, порівняно з власною вагою, великі яйця, а більші види – навпаки. Існує ще одна закономірність: чим більше в кладці яєць, тим менші вони за розміром.

Подивіться на дошку там вивішена інформація про кількість яєць в кладках певних видів птахів, їхню вагу і вагу народжених пташенят. (Див. додаток 3).

Два малесеньких білих яйця насиджує колібрі. Кожне – завбільшки з горошину. Але якщо порівняти їхню вагу з вагою самої пташки, то виявляється, що не такі вже вони й маленькі!

Існує ще одна закономірність: птахи, пташенята яких вилуплюються добре розвинутими й можуть самі розшукувати їжу, відкладають досить-такі великі яйця у порівнянні з тими, пташенята яких вилуплюються безпорадними. Перших називають виводковими, а інших – гніздовими. (Див. малюнок Розвиток птахів)

Розмноження – дуже відповідальний процес: птахи готують собі заміну. Тому на це мобілізується весь організм птаха. Насамперед активізується обмін речовин, який необхідний для розвитку та відкладання яйця. Так, наприклад, качка-савка важить менше півкілограма. А її кладка, у якій знаходиться 5 – 7 яєць із товстою зернистою шкарлупою, - майже кілограм! У кулика-турухтана, який сам має вагу близько 100 г, кожне з 4 яєць важить 22г. Тобто вся кладка важить майже стільки, скільки сам птах. У найменшої нашої пташини королика кладка з 11 яєць становить 120% її ваги.

Етапи розвитку зародка птаха ви може побачити за допомогою вологого препарату.

У. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.

Робота в зошиті.

Бесіда.

Що таке статевий диморфізм?

В чому він проявляється?

Які птахи називаються моногамними? Які утворюють одну єдину шлюбну пару.

Які це птахи? (Лебеді, лелеки, журавлі, горобці тощо)

А яких птахів називають полігамними? Тих, у яких самці спаровуються з кількома самками.

Які це птахи? (Тетеруки, кури, індики, цесарки, рябчики тощо)

Робота зі словником. Виписати в словник нові терміни і поняття.

УІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

Покажіть за допомогою карток, який настрій у вас на кінець уроку.

Чим вам сподобався урок?

Що найбільше вас зацікавило чи вразило?

УІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Опрацювати §44. Підготувати повідомлення про сезонні перельоти і міграції птахів.

Додаток 1.

Зовсім безголосі лелеки, вони клацають дзьобом. Так “розмовляють”  тільки дорослі лелеки.  Виявляється, в лелеки є своєрідний підсилювач. Коли птах закидає голову, язик і весь під'язиковий апарат відтягається назад, збільшуючи об'єм глотки. Ось чому лелека ніколи не “співає” дзьобом, перебуваючи у звичайній позі.

 Дятел вибиває барабанний дріб. Бугай, занурюючи голову у воду, продуває повітря крізь дзьоб і видає низьке мукання.

Бекас співає хвостом. Під час токування, піднявшись високо в повітря, стрімко кидається вниз. Крайні пір’я хвоста створюють вібрацію повітря, тому виникає звук, схожий на мекання вівці.

Кулики-турухтани токують мовчки. Самці кидаються один на одного, насторбучивши яскраві коміри. Хоч якби довго тривав турнір, хоч які б загрозливі пози вони приймали – до бійки ніколи не доходить.

Журавлі виконують весняний танок.

Спостерігаючи за свійськими гусьми, можна побачити їхні пози. Гусак підходить до гуски рішуче, але характерно вигнувши шию і про всяк випадок нахиливши голову – він готовий до оборони!

Додаток 2.

Дрозди, зяблики, щиглі влаштовують гнізда в розгалужені гілок на чагарниках і деревах.

Жайворонки, трясогузки влаштовують їх у вистеленій травою ямці на землі.

Граки, ворони будують гнізда із сучків і гілок. Граки гніздяться колоніями, а ворони будують гнізда по одному на відстані.

Дятли, повзики, синиці, мухоловки гніздяться в дуплах.

Щурики – у норах по берегах річок.

Міські ластівки скріплюють слиною глинистий грунт і будують із нього гнізда під карнизами дахів різних будівель. Чайки відкладаю яйця в пісок або уступи скель.

Гніздо синиці вистеляється дуже старанно – хутром, пір’ям, кінським волосом.

Ремез будує гніздо, схоже на рукавичку, основа гнізда завтовшки 2,5 см – щільна сітка, волокна якої, скручуються з пуху тополі, верби, очерету, іноді конопель і вовни тварини.

Додаток 3.

Кількість яєць в гнізді:

Змієїди, чистуни – 1

Голуби, журавлі – 2

Пелікани, пінгвіни – 2

Кулики – 4

Дрібні горобині – 7

Курині, качачі – 10

Велика синиця – до 15

Ему – до 18

Вага яєць:

Колібрі – 2 мг

Зозуля – 3 г

Великий норець – 40 г

Кайра – 150 г

Полярна гагара – 180 г

Імператорський пінгвін – 500 г

Страус – 1500 г

Вага народжених пташенят:

Вівчарик – 1,1 г

Довгохвоста синиця – 1,2 г

Дрізд – 7,5 г

Галка – 8,8 г

Голуб – 11 г

Ворона – 16 г

Мартин – 23 г

Орлан-білохвіст – 86 г

Гусак – 98 г

Баклан – 100 г